menu

Поезія, що стала піснею Т.Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий»
14.11.2014, 19:42

Тема: Поезія, що стала піснею Т.Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий»,

Мета: Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка,        розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думка поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова, виховувати любов до історії свого народу, його мови.

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка (збірник поезій для дітей, де вміщено вірш «Реве та стогне Дніпр широкий»), грамзапис пісні, картки для розширення поля читання, картини природи, комп’ютер.

Хід уроку

  • Діти сьогодні до нас завітали гості. А коли в домі гості – це свято. Тож проведемо наш урок так, щоб нашим гостям було цікаво і радісно.

Учні.  Доброго ранку травам росистим!

         Доброго ранку квітам барвистим!

Доброго ранку сонечку ясному!

Повертаються до гостей

Людям усім і усьому прекрасному!

 

Учитель. Ось почули ми дзвінок,

         Він покликав на урок

         Кожен з вас вже постарався –

         До уроку підготувався.

         Тож девіз тепер згадаймо

         І урок розпочинаймо!

 

Учні. Попрацюємо старанно

         Щоб почути у кінці,   

Що у нашім четвертім класі

Діти просто МОЛОДЦІ.

 

(Портрет Т.Г.Шевченка).

І. Перевірка домашньою завдання.

а) Бесіда за змістом

- Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

- Звідки повертаються дівчата ?
- Хто подає вечерять ?

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?

б) Читання напам’ять вірша „ Садок вишневий коло хати"      

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

1. Читання вірша з дошки. (монітора)

                   Благословенна хай буде година,

                   і тая хата, і село,

                   що Україні принесло

                   з великих найбільшого сина…

                                                         (Б. Лепкий)

- Кого мав на увазі поет?

- Хто ж такий Т.Г. Шевченко?

- Чому його називають народним поетом?

 

2. Гра «Співвіднесіть рядки з назвами твору»

- Твори Т. Шевченка люблять усі – і дорослі, і діти. Багато пісень написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря — оспівування природи рідного краю, символів України — калини, верби, тополі.

  • Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з назвами творів.

1. "Тече вода із-за гаю"                                          "... Вийшла з хати

                  веселая, сміючись, мати..."

 

2. "І досі сниться..."                                                 "...Співають ідучи дівчата,

а матері вечерять ждуть..."

  

 3. «Світає….»                                                               "...Хлюпочуться качаточка помеж осокою..."

 

                                                  

  4. «Садок вишневий коло хати»                                 "...Меж ярами над ставами верби зеленіють..."

 

 

3. Гра «Що зайве?» (Екран)

- Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.

Яким рядком її потрібно замінити?

 

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

  • Відкриваємо «Кобзар». Перші слова:

Реве та стогне Дніпр широкий…

  • Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки – долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мистецтва. І це в 23 роки!

 

ІV. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий».

  • А зараз уважно прослухайте вірш і скажіть: «Які почуття викликає у вас цей вірш?». 
  • Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» є початком романтичної балади «Причинна» з якою ви можете ознайомитись самостійно вдома з літератури, яка є у нас в бібліотеці, а зараз представлена на нашій виставці. У цих книжках ви зможете познайомитись і з іншими творами нашого геніального поета, кобзаря Т.Г. Шевченка.
  1. Словникова робота.

Вправи на розширення поля читання.

- Перед вами картки із завданнями. Згадайте як правильно потрібно виконувати такі завдання. Прочитайте слова.

 

3.Повторне читання вірша учнями (мовчки).

 

  • Як зображено природу у вірші?

 

  1. Осмислення змісту вірша.
  • За допомогою яких слів автору вдалося зобразити грізні сили природи як живих істот?

—  На скільки уявних картин можна поділити вірш? (3).

—  Що поет змальовує у першій картині? Що зобразив у другій? Яка третя картина?

—Як ви думаєте, поет описав те, що колись бачив, чи свої мрії?

 

5. Вправи на розвиток швидкості читання.

а) Читання "буксиром" за учнем.

 

б)  Вибіркове читання.

- Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором,

а що — відчути слухом )

 

Гра "Знайди рими".

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав (потопав).

 

Виразне читання вірша.

-         Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і теплом бурю на Дніпрі?

  • Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі?
  • Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи?
  • Давайте ще раз виразно з відповідною інтонацією, паузами прочитаємо цей вірш.
  1. Слухання грамзапису пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»
  • А чи знаєте ви, що цей вірш виконується як пісня? Сл. Т.Шевченка, муз. Дмитра Крижанівського. І на сьогоднішній день багато виконавців виконують цей твір. Серед них Капелла бандуристів України, Народний хор Стежина, Іван Козловський,  Олександр Малінін, Анатолій Кочерга та ін..
  • Зараз вашій увазі пропонується прослухати пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Капелли бандуристів України. Після того як прослухаєте дайте відповідь на запитання:
  • Як звучала музика?
  • Які картини малює ваша увага?
  • Подивіться яку картину намалював наш український художник Микола Бурачек у 1941р. яку так і підписав «Реве та стогне Дніпр широкий».(картина) І не тільки він, але і інші художники зображали у своїх картинах ті почуття які передав автор у вірші словами. (Слайд-шоу).

 

7. Розгадування кросворду.

1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана в вірші?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: «Сердитий вітер…».

5. Де перекликалися сичі?

6. І чого виглядав «блідий місяць»?

- Що почитали по вертикалі? (Кобзар).

- Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу «Кобзар».

 

  1. Етимологічна характеристика.

Кобзар – слово тюркського походження, означає струнно-щипковий музичний інструмент. (Слайд-шоу кобза, кобзарі).

         Кобзарями українці називали співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі. (кобза – кобзар – Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у Стрітівці Київської області відкрито школу.

         Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, тому, що він виповів українському народові його життя.

 

  1. . Опрацюваня вірша В. Скомаровського «Кобзарі».
  • Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського «Кобзарі» і скажіть, де відбувається описувана подія?
  • Прочитайте вірш вголос «ланцюжком».
  • Хто були ці кобзарі? Хто слухав пісні кобзарів?
  • Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі? Я вже розповідала, хто був уважний?
  • Які вирази вжиті в переносному значенні?
  • Що автор хотів ними висловити?
  • На яких словах треба зробити логічні наголоси?
  • З якою силою голосу треба читати? Чому? У якому темпі?
  • Прочитайте вірш виразно.

 

  1. І. Підсумок уроку.

1. Розвиток зв’язного мовлення. Творча робота.

  • Складіть твір-мініатюру: міркування «Чому ми любимо твори Т.Г. Шевченка».
  • Використовуйте слова: я гадаю, я міркую, отже, на мою думку, по-моєму, таким чином, я переконаний (-а).

Почніть свій твір так: «Ми любимо твори Т.Г. Шевченка, тому, що він …..»

  1. Слово вчителя.
  • багатогранна поезія Шевченка. І за кілька уроків ми не можемо охопити всі твори про природу. Олесь Гончар, відомий український письменник, звертаючись до дітей написав, що вступаючи в нове тисячоліття, на вашому шляху завжди буде

Тарасова пристрасть,

Тарасова мужність,

Тарасове невмируще слово.

Пам’ятаймо, діти: поезія Т.Г.Шевченка давно стала нетлінною частиною духовного буття українського народу. Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають, а й те, чим живуть, з чого черпають сили й надії.

         А пізнати більше про творчість і самі твори ви зможете із книг які є у нашій бібліотеці, а сьогодні представлені на виставці.

         Минають віки, стираються написи на камені, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічне. Вивчаймо його, думаймо над його історією, виконуймо його заповіт. 

Категорія: 3 клас | Додав: РІТА | Теги: читання
Переглядів: 5421 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]