Патріотичне виховання в початвових класах. З досвіду роботи Яшан Оксани Віталіївни - Ділимось досвідом - Методична скарбничка - Комірка - Вересневий передзвін (сайт-портфоліо)
Неділя, 11.12.2016, 06:06                        Ви увійшли якГість | Група "Гости"Вітаю ВасГість| RSS                    Головна | Мій профільРеєстрація | ВихідВхід
 
О.Савченко

фото

В.Науменко

фото

2 клас

фото

Міні чат
Ловці снів

Мій блог

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Увага!
Сайт відвідали
...

Комірка

Головна » СКРИНЬКА » Методична скарбничка » Ділимось досвідом

Патріотичне виховання в початвових класах. З досвіду роботи Яшан Оксани Віталіївни
19.01.2015, 12:50

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає  в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

                                                   В.Сухомлинський

Сучасна українська школа знаходиться в процесі швидкого розвитку та постійного пошуку. Школа постає як для учня, так і для вчителя місцем духовного збагачення, де формується громадянська зрілість, особиста відповідальність за внесок у національно-культурне відродження нашої держави. Тому величезну роль у цьому відіграє саме патріотичне виховання молодших школярів.

Звідси – важлива проблема критеріїв патріотичної вихованості. Не можна забувати, що особливо сильно і яскраво патріотичні почуття і переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці, в годину найтяжчих випробувань.

У патріотичному вихованні найяскравіше виявляється проектування людини. Виховуючи юного патріота, ми уявляємо собі, яким би виявився наш вихованець під час важких випробувань. Виховуючи вірних синів Батьківщини ми вбачаємо моральну доблесть, без якої немислиме патріотичне бачення світу сьогодні. Усі ці рухи і пориви духу, всі прагнення і праця – без гучних слів, без сподівань на похвалу або нагороду, а лише з почуття виконаного обов’язку, із задоволення моральної потреби, без якої життя було б порожнє і беззмістовне. У цьому суть патріотичного виховання. 

Виховання патріотизму в сучасній школі передбачає взаємопов’язану  роботу вчителя і учня  з розвитку певних моральних норм та рис поведінки, тобто:  любові до Батьківщини, примноження трудових звичаїв  рідної держави, поваги до традицій рідного краю. Школа має дуже великі можливості для здійснення патріотичного виховання. Під час навчального процесу учні початкової школи знайомляться з традиціями українського народу, його історією, багатонаціональною культурою, звичаями й обрядами.

Вивчаючи традиції рідного народу, школярі починають цікавитися минулим своїх предків. Саме таким чином розпочинається відродження культури рідного краю , що спонукає дітей  до пізнавальної активності і є обов’язковим у вихованні любові до української мови та рідної землі.

Світ дитини – це, насамперед, природа, яка оточує її в дитинстві, піклування матері й батька, казка й пісня. Спогади про цей світ накладаються на все наступне життя, надають емоційного забарвлення усім прагненням, помислам і поривам.

Азбука патріотичного виховання полягає в тому, щоб утвердити в людській душі багате, яскраве, незабутнє дитинство, закарбувати в ньому образи рідної природи, які хвилювали б усе життя.

 

 

 

Є багато країн на землі

В них озера, річки і долини,

Є країни великі й малі,

Та найкраще - завжди Батьківщина!

Дивлячись на складність міського життя, учні початкових класів все одно знайомляться з усіма красотами рідної природи, тому що вона має великий вплив на душу маленької  дитини. Тому основне завдання вчителя – більше знайомити своїх учнів з природою.

Давайте просто відкриємо підручник з природознавства і подивимося, наскільки програмовий матеріал охоплює народознавчу тематику.

З перших днів навчання на уроках природознавства молодші школярі знайомляться з темою «Рідний край». Саме тут учні дізнаються про водойми рідного краю, його рослинний та тваринний світ. Діти можуть заочно мандрувати різними  куточками природи, знайомитися з мальовничими краями рідної місцевості під час екскурсій, на яких вони дізнаються про історичні факти створення міста або селища.

Одним з найяскравіших за емоційним сприйняттям для дітей – уроки в природу. Мої вихованці на початку уроку завжди вітаються з сонечком, небом, хмаринками. З найперших днів свого життя вони повинні зрозуміти, що ці атрибути є невід’ємною частиною великого поняття «Батьківщина». Ми йдемо в гай, до річки, в поле, спостерігаємо за травами, деревами, тваринами. І в дитячому серці прокидається цікавість і гордість за  старезну вербу край річки, за розчищене джерельце, за лелечу сім’ю, яка поселилася на стовпі, недалеко від школи. Ось вона, рідна земля, рідні простори, Батьківщина…

Щоб побачене та відчуте запам’яталося юним натуралістам, щоб залишило глибокий слід у дитячих серцях, я пропоную учням наступні завдання:

Намалювати вдома те, що найбільше вразило і запам’яталося;

  • Розповісти батькам про побачене та дізнатися більше інформації від них;
  • Підготувати вірш, казку, легенду або написати власний твір;
  • Поділитися побаченим зі своїми друзями через соціальні мережі.

Після розділу «Рідний край» малята вивчають карту України, де дізнаються більше про кордони вже цілої держави. Знайомляться з водним світом та оволодівають інформацією про форми земної поверхні України, природні зони тощо.

Ми дивимося на соняшник, вербу, калину, мальву, барвінок, чорнобривці і вплітаємо в свідомість дітей, як в той український вінок, любов, щирість, вірність народним традиціям, звичаям. Учні  дедалі більше дізнаються про ті рослини, які стали невід’ємною частиною кожного українця. Після серії уроків з народної символіки діти України починають розуміти зміст таких приказок як «Без верби і калини – немає України», слів у пісні « Чорнобривців насіяла мати…», «Два кольори мої, два кольори….», а особливим трепетом переймаються дитячі душі від української поезії про рідну вітчизну :

«І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть,

Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою будуть завше мандрувати

Очі материнські і білява хата… »

Отже, мета краєзнавчої тематики уроків природознавства – введення учнів у чарівний світ історико-культурних надбань нашого народу, рідного краю, виховання національно-свідомого, високоморального підростаючого покоління, продовжувачів традицій держави.

Знайомство з національною символікою на уроках «Я у світі» має велике значення, бо саме вона виконує важливі функції прав нації, об’єднання українських земель в єдину суверенну державу.

Національні символи України – герб, прапор, гімн – символізують національну незалежність України. Учні починають розуміти, що вони належать до певного державного суспільства. Діти не лише вивчають гімн напам’ять, але й довідуються про історію його створення, авторів, пояснюють зміст кожного рядка.

Зазвичай ми з учнями малюємо прапор та герб України, а потім досліджуємо кожен елемент, колір та співвідносимо з реаліями нашого сьогодення.

Під час виконання домашнього завдання я пропоную дітям знайти вірші про герб, прапор, гімн України. А на уроках трудового навчання ми закріплюємо дані знання: виготовляємо українські прапорці, квіточки, стрічки, віночки та даруємо їх своїм рідним, близьким, знайомим.

Крім того, дізнаємося про значення кольору прапора, значення кожної квітки в українському віночку. Адже вони є символами, оберегами, маленькою Батьківщиною кожної дитячої душі.

Основна мета трудового навчання заключається у вихованні в учнів  ціннісного ставлення до себе як суб’єкта  предметно-перетворювальної діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їх професії, трудових традицій українського народу та інших народів світу.

Таким чином, на уроках трудового навчання учні початкових класів знайомляться з традиціями українського народу, видами ремесел України: гончарство, ткацтво, вишивання тощо. Ми з учнями власними руками виготовляємо з пластиліну або глини посуд, завдяки орнаментам українського розпису надаємо йому національного стилю. Дуже цікаво учням працювати в техніці пап’є - маше, адже так діти можуть самовиразитися, вкладаючи у роботу свою маленьку душу, любов та повагу до рідної держави.

Мандруючи сторінками історії, діти знайомляться з різними видами орнаментів, їх значенням, учаться виготовляти ляльки – мотанки, вишивати для них елементи одягу. Останнім часом дуже модно стало одягати вишивані сорочки, та ви навіть уявити не можете, з якою радістю малюки діляться тим, що їхня вишиванка – ручної роботи, адже її вишивала – МАМА. Ця сорочка вишита різними кольорами, в неї вкладена душа українського народу, любов до рідної домівки і знання традицій нашого краю. Орнаменти вишиванок у кожного регіону нашої держави різні. Найвищим показником ефективності національного виховання сьогодні є той факт, що діти  не лише не цураються носити вишиті сорочки, але й з гордістю називають себе маленькими українцями. Дівчатка,  навчившись класти на тканину маленькі хрестики, стараються вишити свої перші серветки, на яких красується проста мережечка, але яка вона гарна, бо вишита власними руками. В цю серветку вкладена дитяча душа, адже вишивання – кропітка робота, яка вимагає терпіння, уваги і любові.

З давніх-давен український народ вважався працелюбним, і ніякі перешкоди не в змозі були зупинити людей, не дати завершити їм розпочату справу. Тому під час уроків проводжу бесіди на теми:

  • Бджола мала, а й та працює;
  • Землю сонце прикрашає, а людину - праця;
  • Праця годує, а лінь – марнує;
  • Кращий мамин помічник;
  • Цінуймо працю інших;
  • Діло майстра величає;
  • Чи знаєш ти ціну праці;
  • Калейдоскоп професій;
  • Підприємства нашого міста тощо.

Вивчаючи тему «Професії наших батьків», організовую екскурсії на такі підприємства, як «Ласка», «Креатив», «Гідросила», щоб учні могли побачити, яку продукцію виробляють у нашому місті, якою технікою користуються. Після цього діти мають можливість порівняти техніку минулого століття з технікою сьогодення і визначити різницю. Це дуже цікаво, адже діти починають пишатися своєю країною, її технічним розвитком.

Хочу звернути увагу, що на уроках літературного читання ми знайомимося з фольклором нашого народу. Найбільше припадають до душі дітям колискові пісні. Саме  мамина сердечна пісня, сповнена радості, любові до маленького дитяти, несе в собі глибоке відчуття гордості за свою сім’ю, своє місто, своїх друзів. Тому під час  вивчення колискових пісень, даю завдання:

  • дослідити звідки в родині з’явилася  колискова (історію )
  • проілюструвати пісню;
  • вивчити її напам’ять;
  • проспівати колискову і навчити співати її своїх однолітків.

Особливо до душі такі завдання дівчаткам. Адже вони не лише показують на уроках свої таланти, але й реалізують через пісню природне почуття материнства, вкладаючи свою маленьку душу у виконання рідної пісеньки.

На уроках літературного читання ми знайомимося з великою кількістю народних приказок та прислів’їв, пояснення яких оформлюємо в ілюстраціях. Під час уроків створюємо міні-проекти, використовуючи самостійну роботу, так як інформацію до них знаходять і підбирають самі учні.

Як свідчить практика, використання проектної діяльності під час уроків є дуже цікавою формою навчання для молодших школярів, адже вона формує творчі здібності, розвиває самостійність, стимулює пізнавальну діяльність та активність учнів, поглиблює знання та виховує повагу до українських звичаїв, традицій, формує у дітей почуття патріотизму.

У своїй професійній діяльності я прагну, щоб здобуті знання та сформований світогляд учень ніс у сім’ю, родину. Щоб повага до дорослих стала невід’ємною  частиною поваги до того, що ми називаємо рідним, а це в першу чергу – рідна земля, рідна країна.

Переконана, що дуже важливо починати прищеплювати любов до рідної держави з самого малечку, адже патріотизм – це одна із найважливіших рис сучасної людини.

У цей складний час багато негативної інформації діти отримують під час перегляду засобів масової інформації, яка часто підриває любов до народу та своєї країни. Саме тому потрібно звертати увагу на патріотичне виховання в школі, бо воно дозволяє з раннього віку формувати правильне ставлення до своєї країни, цінувати і поважати  її історію. Необхідно пояснювати дітям зміст понять добра і зла, формувати уявлення про значущість України та її цінності. Все це допоможе виростити покоління людей, яке завжди буде готове до подвигів, буде відстоювати інтереси свого народу.

Ми повинні виховувати патріотизм  у школярів, спираючись на вікові традиції нашого народу,  українських родин, і не забувати про те, що таке виховання починається з сім’ї:

  • виховувати у школяра почуття поваги через добрі вчинки, любов до родини, товаришів, почуття поваги до людей похилого віку;
  • формувати уявлення про оточуючий світ людини, вміння поводити себе в суспільстві;
  • виховувати любов до рідного краю, його традицій;
  • виховувати почуття гідності та відповідальності за майбутнє своєї Батьківщини.

Це потрібно робити через ділові ігри, зустрічі з ветеранами або свідками минулих подій, бесіди, вікторини, конкурси, змагання, екскурсії. Патріотами не народжуються, патріотами стають, і завдання школи – виховати якнайбільше патріотів своєї держави, тобто гідне підростаюче покоління.

 

                                          Використана література:

  1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник - К.: Веселка, 1998. - 333 с.
  2. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для  пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Вища шк., 1990. - 301 с.
  3. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям // Избранные педагогические

сочинения. T.1. - М., 1979.

  1. Сухомлинський В.О. //Вибрані твори в п’яти томах Т.1. – К.,1976.
  2. Ушинский К.Д. Избранные сочинения. - М., 1968.
  3. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів для 1-4 класів. - К.: “Освіта" - 2013 - с.296-297.
  4. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=85492&pg=9
Категорія: Ділимось досвідом | Додав: РІТА | Теги: ділимось досвідом, патріотичне виховання
Переглядів: 3330 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2
Всього коментарів: 2
0
1  
applause

2  
Дякую!!!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Вчителю 1 класу

Уроки читання
 
Для 1 класу
Я - за!
Яка година?
Пошук
Друзі сайту
Сайт управління

Копірайт
Значущі дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Останні коментарі
Подяка від Порталу