Акмеологія та підвищення якості освіти - Самоосвіта - Методична скарбничка - Комірка - Вересневий передзвін (сайт-портфоліо)
Понеділок, 05.12.2016, 12:28                        Ви увійшли якГість | Група "Гости"Вітаю ВасГість| RSS                    Головна | Мій профільРеєстрація | ВихідВхід
 
О.Савченко

фото

В.Науменко

фото

2 клас

фото

Міні чат
Ловці снів

Мій блог

Статистика

Онлайн всього: 7
Гостей: 7
Користувачів: 0
Увага!
Сайт відвідали
...

Комірка

Головна » СКРИНЬКА » Методична скарбничка » Самоосвіта

Акмеологія та підвищення якості освіти
16.05.2012, 12:12

Проблема професійного росту людини, її успішності є центральною для акмеології, що почала формуватись як самостійна наукова дисципліна в 90-і роки XX століття.

Акмеологічний підхід до змісту освіти, технологій навчання й виховання учнів, управління школою дозволяє перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, при цьому значно підвищується і якість освіти, тому що в усіх суб'єктів освіти систематизуючими стають пізнавальні мотиви, навчання стає внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стає провідним. Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному й управлінському процесі загальноосвітньої школи очевидна, оскільки суспільство очікує від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особистостями, які прагнуть до успіху й уміють самостійно будувати індивідуальну траєкторію розвитку. Акмеологічні прийоми, акметехнології пропонують практичне рішення питання особистісного та професійного успіху. Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним умовам.

Складність оцінки діяльності освітньої установи обумовлена специфікою школи. Сучасна школа повинна давати якісну освіту. Однак у педагогічній літературі поняття "якість освіти" досить неоднозначне. У будь-якому випадку, перед педагогами й адміністрацією школи постає питання вдосконалення навчально-виховного процесу. Акмеологічний підхід дозволяє вирішити цю проблему не тільки ефективно, а й досить оперативно. Якість освіти як універсальна категорія комплексної оцінки діяльності освітньої установи може розглядатись у контексті акмеології, тому найбільш актуальними стають такі питання: перспективи створення акмеологічної школи, ефективність акметехнологій, "акмеологічна культура" як необхідна умова розвитку школи. Ключова ідея розвитку сучасної загальноосвітньої школи - якість освіти, що забезпечується всіма рівнями освітньої системи. Акмеологія істотно змінює акценти у сфері професійної підготовки фахівців, створення й управління навчально-виховним процесом у школі. При акмеологічному підході домінує проблематика розвитку творчих здібностей, особистісних якостей, що сприяють реалізації індивідуальних якостей кожної дитини. Без сумніву, акмеологія значуща для підвищення якості освіти, оскільки відкриваються перспективи створення моделі акмеологічної школи.

Акмеологічний підхід у даний час є одним із прогресивних і перспективних для сучасної школи. "Суть акмеологічного підходу полягає у здійсненні комплексного дослідження й відновлення цілісності суб'єкта, що проходить ступінь зрілості, коли його індивідні, особистісні та суб'єктно-діяльнісні характеристики вивчаються в єдності, в усіх взаємозв'язках та опосередкуваннях, для того щоби сприяти досягненню його вищих рівнів, на які може піднятись кожний", - наголошує А. Деркач.

Актуальність теми "Акмеологія як умова підвищення якості освіти" обумовлена особливим інтересом у педагогіці й методиці до проблеми якості освіти. Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, в останні роки тільки розширюється. Створюються нові педагогічні технології, актуалізуються вже відомі, оскільки все більш явною стає неспроможність традиційної освітньої системи відповідати новим соціокультурним та економічним умовам.

 

Зробимо спробу розглянути проблему якості освіти в контексті акмеології, тому в центрі уваги будуть перспективи створення акмеологічної школи, ефективність акметехнологій, розглядається цілісне поняття "акмеологічна культура". У рамках даної теми можливий розгляд проблеми педагогічного проектування в контексті акмеологічного підходу, формування й розвиток проектної культури учнів, здоров'я учнів як цінності й умови підвищення якості освіти в акмеологічному контексті, організації акмеологічної школи і найбільш цікавих для учителів-предметників і перспективних акметехнологій.

Науковий інтерес до акмеології не слабшає. І акмеологія як принципово нова наука, джерела якої знаходяться в педагогіці та психології, і проблема підвищення якості освіти зараз активно досліджуються. Міждисциплінарний характер акмеології дозволяє шукати нові можливості, у тому числі створення й апробацію моделі акмеологічної школи.

Мета даного дослідження - на конкретному прикладі досвіду управління загальноосвітньою школою показати зв'язок і взаємопроникнення понять "акмеологія" та "якість освіти".

Задачі цієї публікації - узагальнити, систематизувати теоретичні матеріали з даної теми, показати можливості їх використання у практиці загальноосвітньої школи та перспективи подальшого вивчення інших складових поняття "якість освіти", оцінити роботу середньої загальноосвітньої школи з позицій акмеологічного підходу й визначити можливі перспективи вдосконалення діяльності освітньої установи.

Об'єктом даного дослідження є поняття "акмеологія" та "якість освіти" в їх взаємозв'язку.

Предметом дослідження є проблема розгляду акмеологічного підходу як умови підвищення якості освіти. Методичні та технологічні аспекти, понятійний і методологічний апарата акмеології дозволяють розглядати можливість вивчення та практичного застосування акмеологічного підходу в контексті проблеми "якість освіти".

При написанні матеріалів автори спирались на теоретичні роботи таких учених-акмеологів, як А. Деркач, В. Зазикін, Н. Кузьміна, В. Максимова й ін., практичні матеріали, апробовані в загальноосвітній школі. Проблемі розгляду акмеології як нової парадигми освіти присвячені дослідження А. Деркача, А. Бодалєва: "Предметом акмеології в широкому розумінні є об'єктивні й суб'єктивні фактори, що, взаємодіючи один з одним, сприяють або перешкоджають прогресивному розвитку дорослої людини, а також закономірності та механізми, що дозволяють дорослій людині досягати у своєму розвитку вершин, які позначаються терміном "акмеі". Акмеологія - наука, що виникла на стику природних, суспільних і гуманітарних дисциплін і вивчає закономірності й феномени розвитку людини на сходині її зрілості й особливо при досягненні нею найбільш високого рівня в цьому розвитку. До дійсного часу, окрім загальної акмеології, оформились такі галузі акмеології, як управлінська, педагогічна, військова, спортивна й ін.". Основні аспекти педагогічної акмеології розглянуті в роботі В. Максимової "Акмеологія: нова якість освіти": "Акмеологія - це наука про якість людини та якість життя. Акмеологія освіти, у свою чергу, досліджує умови досягнення високої якості освітніх систем і розвитку суб'єктів освітнього процесу - вчителя й учня. Акмеологічний підхід до освіти стає особливо актуальним у зв'язку із загостренням проблеми якості сучасної школи".

Ключова ідея розвитку сучасної загальноосвітньої школи - якість освіти. "Якість шкільної освіти можна визначити як сукупність її властивостей, що обумовлює її пристосованість до реалізації соціальних цілей з формування й розвитку особистості в аспектах її навченості, вихованості, виразності соціальних, психічних і фізичних властивостей", - наголошує В. Панасюк.

Концептуальні основи акмеологічної школи

Методологічна база акмеології дає можливість для створення акмеологічної школи. Акмеологічна школа - це такий навчальний заклад, у якому створені всі необхідні умови для становлення й розвитку в усіх суб'єктів освіти уявлення про успіх, високі досягнення, необхідні для розвитку особистості й соціуму. В акмеологічній школі дитина розвивається як індивід, особистість, ураховуються її індивідуальні особливості, формуються духовні та моральні цінності, розвиваються творчі здібності, уміння соціалізуватись, будувати відносини в колективі та соціумі.

Концептуальні основи акмеологічної школи реалізуються у програмі розвитку школи, у річному плані науково-методичної роботи школи (матеріали з цих документів наводяться нижче).

Концепція програми розвитку школи (модель - "Школа соціального успіху")

Середня загальноосвітня школа є частиною освітньої системи як району, так і області. У своїй діяльності школа керується статутом і нормативними документами органів управління освіти. Діяльність школи здійснюється на основі неухильного дотримання законних прав та інтересів усіх суб'єктів освітньо-виховного процесу. Школа прагне до максимального врахування й задоволення потреб і схильностей учнів, інтересів їхніх батьків, приділяючи при цьому особливу увагу рішенню питань створення комфортних умов для виховання й навчання дітей, оптимізації діяльності педагогічних працівників.

Реалізація даної програми розвитку припускає створення в освітній установі умов для успішності всіх суб'єктів освітнього процесу. Успіх розглядається як форма самореалізації особистості. Досягнення успіху залежить від рівня самозбереження особистості, уявлень про самореалізацію, від соціальної зрілості особистості й від усвідомлення соціальної відповідальності (Г. Тульчинський). Соціальний успіх розуміється як таке освітньо-виховне середовище, в якому учні й учителі одержують можливість максимально повно реалізувати наявний у них творчий потенціал, інтелектуальні можливості, що сприяють успішній соціалізації дитини та її адаптації в мінливих соціально-економічних умовах. Батьки, будучи рівноправними суб'єктами освіти та соціальними партнерами школи, мають можливість одержувати інформацію про успіхи своїх дітей і брати активну участь у створенні й коректуванні індивідуальної освітньої траєкторії своїх дітей.

У рамках даної моделі реалізуються ідеї культуровідповідної й акмеологічної школи. Програма розвитку розроблена з метою створення оптимальних умов для самореалізації, самовиховання й самоосвіти всіх суб'єктів освітньо-виховного процесу, удосконалення практики роботи освітньої установи відповідно до пріоритетних напрямів, позначених у дійсній програмі розвитку.

Пріоритетними напрямами освітньої політики школи є:

  • створення умов для оволодіння учнів культурними цінностями;
  • розширення сфери загальних соціально-економічних інтересів учнів;
  • формування еколого-валеологічного світогляду сільських школярів;
  • формування та розвиток інформаційно-правового простору соціуму.

Робота школи за зазначеними напрямами сприяє рішенню таких задач:

  • відбір змісту освіти та педагогічних технологій, що розкривають учням ціннісні життєві орієнтири та сприяють найбільш повній реалізації їх ціннісних і життєвих орієнтацій;
  • розширення спектра освітніх послуг, що дозволяють школярам і сільській молоді опанувати культуру самовизначення й самореалізації;
  • збереження та зміцнення фізичного та психічного здоров'я школярів у всіх сферах їх діяльності;
  • розвиток соціального партнерства, що сприяє соціалізації особистості сільського школяра;
  • відновлення виховної системи школи у зв'язку з новими напрямами в розвитку освітньої установи;
  • удосконалення професійної компетентності й загальнокультурного рівня педагогічних працівників;
  • створення системи моніторингу якості навчально-виховного процесу у "Школі соціального успіху";
  • виховання конкурентоспроможної особистості сільського школяра, формування конкурентоспроможної особистості всіх учасників освітнього процесу.

"Школа соціального успіху" покликана створювати умови для становлення соціальноактивної, морально й фізично здорової особистості дитини, зацікавленої в результатах своєї діяльності та здатної досягати поставлених цілей.

Модель "Школи соціального успіху" припускає створення умов для успішної соціалізації особистості, формування конкурентоспроможної особистості, формування економічної культури дитини.

Одним із провідних принципів функціонування школи є принцип культуровідповідності. "Соціалізація особистості" розглядається як "сукупність усіх соціальних і психологічних процесів, за допомогою яких індивід засвоює систему знань, норм і цінностей, що дозволяють йому функціонувати як самостійному члену суспільства" (І. Кон).

"Конкурентоспроможність - інтегральна характеристика, що включає: високий рівень працездатності; прагнення до якісного кінцевого результату; стресостійкість, здатність переборювати труднощі; творче ставлення до справи; здатність до прийняття відповідальних рішень; комунікабельність, здатність до кооперації, співробітництва, співтворчості; здатність до швидкого освоєння нової справи; здатність до самоосвіти, самореалізації, саморозвитку" (В. Андрєєв).

"Економічна культура являє собою частину загальної культури суспільства й кожної людини. Економічна культура - поняття, яке включає не тільки відповідний рівень економічної освіченості та вихованості, а й соціально-ціннісне ставлення людини до навколишнього світу, систему ціннісних установок, відповідальність людини за свою діяльність" (В. Бенін).

Автор: В. Петрухін

Стаття журналу "Відкритий урок: розробки, технології, досвід"

 
Категорія: Самоосвіта | Додав: РІТА | Теги: технології навчання, самоовіта
Переглядів: 451 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Вчителю 1 класу

Уроки читання
 
Для 1 класу
Я - за!
Яка година?
Пошук
Друзі сайту
Сайт управління

Копірайт
Значущі дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Останні коментарі
Подяка від Порталу