Абетка диктантів, що використовуються у початковій школі Аналітичний. - Методичний порадник - Методична скарбничка - Комірка - Вересневий передзвін (сайт-портфоліо)
Неділя, 26.02.2017, 23:20                        Ви увійшли якГість | Група "Гости"Вітаю ВасГість| RSS                    Головна | Мій профільРеєстрація | ВихідВхід
 
О.Савченко

фото

В.Науменко

фото

2 клас

фото

Міні чат
Мій блог

Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
Увага!
Сайт відвідали
...

Комірка

Головна » СКРИНЬКА » Методична скарбничка » Методичний порадник

Абетка диктантів, що використовуються у початковій школі Аналітичний.
07.02.2015, 14:45

Абетка диктантів,

що використовуються у початковій школі

 

Аналітичний.

Проводиться у процесі ознайомлення, вивчення та закріплення матеріалу.

Залежно від віку дітей добираються 5-15 слів, у яких учні допустили найбільше помилок, слова групуються уч­нями за орфограмами, і вони пояснюють, де і чому було допущено помилку, добираючи відповідну схему-опору, правило, яке треба знати, щоб не допускати помилок у відповідному випадку.

 

Абетковий.

У процесі закріплення та систематизації знань.

а) Перший учень називає словникове слово (чи слово на певну орфограму), що починається на А, другий на Б, третій на В...

б) Перший ряд придумує слова на А, другий на Б, третій на В.

(Можна в парі, ланцюжком...).

Можна називати назви міст, річок, країн, квіток, рослин, звірів, іграшок...

 

Антидиктант.

Навчальний вид диктанту. Сутність його полягає у тому, щоб усвідомлено робити помилки на місці кожної орфограми.

Використовують невеличкі тексти (1-2 речення чи 4 рядки з вірша) або окремі слова. Такий диктант навчає бачити у слові орфограми, тобто визначати звук у слабкій позиції.

 

Антонімічний.

Учень по ходу замінює ключові слова у реченнях антонімами, творчо обробляючи текст. Можна підкреслити знайомі орфограми у тексті. Можна змінювати не слово, а все речення на протилежне за змістом.

 

«Безперервний».

Навчальний вид диктанту. Упродовж вивчення слів з «словничка-малючка» він проводиться під диктовку вчителя: поступово ускладнюється і урізноманітнюється робота над словниковими словами. Наприклад, на першому уроці дозволяється використовувати словники, задавати питання вчителю... На наступному — пишемо слова без словника, далі — з поясненням, потім — самостійно з пам’яті, і, нарешті, вводимо словникові слова у речення. Можна потім ще й організувати творчу роботу над текстом.

 

«Буксир».

Учні працюють в парі «ведучий-ведений». Ведучий пояснює і контролює запис слів чи тексту у веденого, допомагає йому, «дублюючи» вчителя.

 

Важкі орфограми.

Навчальний вид диктанту, різновид підготовленого. Спочатку опрацьовується детально увесь текст, а записують лише найважчі слова. Перед проведенням диктанту вчитель звертає увагу на те, які правила треба повторити.

 

Взаємодиктант.

Не рекомендується проводити у процесі подачі нового матеріалу.

Учні працюють у парах. Спочатку по черзі диктують одне одному слова чи текст, невеличкий за обсягом, а потім перевіряють у два етапи:

1-й етап — кожний перевіряє зошит партнера;

2-й етап — разом перевіряють по черзі обидва тексти (з опорою на текст підручника).

 

Вибірковий.

Учні записують не весь текст, а слова, словосполучення чи речення за завданням вчителя. Може ускладнюватися завданням записати слова у будь-якій формі чи зробити групування тощо.

 

Мобілізує увагу, виключає можливість механічного списування, економить час уроку.

 

Відновлюючий диктант.

Творчого характеру. Найчастіше використовується, як навчальний.

Спочатку учнів знайомлять з текстом (словами), потім визначаються і виписуються словникові слова, словоспо­лучення, речення з ними, за якими учні повинні відновити і записати текст диктанту.

 

Вільний диктант.

Проміжний вид (між диктантом і переказом).

Учні вільно передають зміст окремих речень чи абзаців (частин) тексту. Можна передавати близько до тексту зміст, а можна — основний зміст. Робота має творчий характер.

 

Гарний (прикметниковий).

В процесі вивчення прикметників проводиться на будь-якій стадії.

а) Дібрати прикметники до слова. Учень диктує прикметники, які можна дібрати до іменника;

б) учні добирають прикметники до іменників, що диктує вчитель, пояснюючи при цьому всі орфограми і у прикметниках, і у іменниках.

За створеними словами чи словосполученнями можна скласти текст-опис, просто текст, вірш.

 

«Граматійко».

Диктант, що має творчий характер. Використовується для повторення, закріплення, упередження помилок та узагальнення вивченого матеріалу.

а) Учень пригадує слова, у яких він чи інші допустили помилки під час письма,записує їх на дошці, пояснює всі орфограми, складає словосполучення і, нарешті, речення. Якщо вдається, то, бажано, зв’язний текст;

б) учень розповідає правило і добирає до нього 5-10 слів, аналізуючи їх написання.

 

Графічний.

Використовується для повторення, закріплення, узагальнення вивченого матеріалу. Вчитель диктує словникові слова, словосполучення чи речення з ними, а учень записує лише схеми, графічні знаки.

 

«Двобій» чи «Дуель».

Використовується на будь-якому етапі, на роль ведучих вибираються найсильніші учні чи найслабші, чи ті, хто потребує посиленої уваги тощо...

Коли дається новий матеріал, то вибирається найсильніша пара, що йдуть із «запасом» знань (в режимі випередження).

По черзі учні диктують слова на правило, що заучується (можна з коментарем). Перемагає той, хто придумає останнє слово. Можна залучати до гри весь клас, розділивши його на дві групи підтримки.

 

Диктант з граматичним завданням.

Навчальний та контрольний. Обсяг тексту дещо зменшується і пропонується декілька завдань на аналіз слів, словосполучень, речень. Вчить обдумано підходити до написання слів, використовувати знаки пунктуації, аналізувати; формує стійкі орфографічні та пунктуаційні навички та вміння.

 

Дієслівний.

Підсумковий, контрольно-перевірний диктант на систематизацію знань про дієслово. Слова можна брати одні і ті ж для всіх завдань диктанту, а можна різні. Залежно від цього регулюється їх кількість.

За наявності тематичного блоку дієслів можна потім побудувати речення чи текст на будь-яку тему, а можна прокоментувати записи, мотивуючи вибір відповідним правилом.

P.S. Краще проводити за наявності таблиці, куди діти просто вписують слова.

 

Дубль-диктант.

Навчальний диктант, використовується під час повторення, закріплення і узагальнення вивченого. Замість слів, що диктує вчитель, учні записують свої, але на ті самі орфограми.

Наприклад: мороз[с] — холод[т] — оглушення приголосного в кінці слів.

 

Голосні звуки.

Вставити у запропоновані слова голосні звуки, записати слова. Слово з пропуском голосних може зачитуватися і записуватися на дошці (картках).Набір слів може бути довільний, це можуть бути словникові слова чи на певну орфограму. Для всіх однакові чи індивідуальні. З коментарем чи без.

 

Евристичний.

Використовується на будь-якому етапі вивчення матеріалу.

Вчитель ставить питання, а діти знаходять слово-відповідь (чи речення) і, коментуючи та аргументуючи свою думку, записують його під диктовку.

 

Енциклопедичний.

а) Виписати з енциклопедії слова на задану букву, правило. тему і прокоментувати свою роботу. Можна ввести додаткові завдання. Наприклад, за вибраними словами скласти текст, окремі речення чи просто згрупувати.

б) Можна дати завдання, попередньо дібрати по 5—10—15 слів з енциклопедії (можна тематичні чи поодинокі, не зв’язані темою слова), потім діти(групи) обмінюються словами, списують їх і дають коротке пояснення кожного.

в) Чи вчитель диктує слова з тих, що дібрали учні, а учні дають коментар з опорою на енциклопедію.

 

Естафета.

Можна використовувати як при закріпленні нового матеріалу, так і при систематизації знань з теми, при повторенні, за словесним матері&пом роботи над помилками.

 

Журналістський.

Проводиться на будь-якому етапі вивчення матеріалу, але краще в період закріплення або повторення.

Дітям дається додому завдання дібрати 10-30 слів з орфограмами, які вивчили, до теми статті, яку хотіли б написати. Тему вчитель може дати сам чи ії обирають учні.

Далі з усіх варіантів обирають один, записують набір слів, а потім за ним пишуть статтю до класної стіннівки (можна надіслати до дитячого журналу чи газети).

 

Загадковий.

Можна використовувати на будь-якому етапі вивчення матеріалу.

Вчитель читає загадки, де відгадками є словникові слова. Діти записують їх, підкреслюючи орфограми, коментуючи тощо...

Можна, навпаки, пропонуючи слова-відгадки, просити дітей дібрати і записати до них відповідну загадку.

 

Звуковий.

Вставити відповідний звук.

Використовується у процесі вивчення дзвінких — глухих, ненаголошених голосних, чергування звуків у слові. Можна записувати слово у транскрипції: [йак’ір], [д’ідус’], [йагн’а]...

Краще проводити, як різновид зорового диктанту, з опрацюванням на дошці, чи тільки у зошитах, чи на картках тощо...

Коментар, пояснення, промовляння... — на вибір.

 

Знавці орфограм.

За певний час (3-5 хвилин) учні повинні записати якомога більше слів на задану орфограму і прокоментувати їх. При перевірці, учень дописує пропущені ними слова.

 

Зворотній диктант.

Учні диктують вчителеві слова, у яких допустили помилку чи не можуть самостійно прокоментувати їх правопис, а вчитель, записуючи їх на дошці, коментує всі орфограми. На роль вчителя може бути призначений найсильніший учень класу — знавець мови.

 

Етимологічний.

Частіше проводиться на базі опорних слів. Треба запи­сати слово, знаючи його етимологію.

Слово, що італійською звучить «соле» — ... (один, єдиний). Вона завжди людям мила — ... (Людмила).

 

Ігровий.

1. «Естафетна паличка».

Вчитель називає слово і кидає м'яч (чи передає паличку) і діти, передаючи м'яч (чи паличку), придумують слово на задану орфограму чи правило. Потім, пригадуючи послідовність, записують всі слова і підкреслюють орфограми.

2. «Знавці».

 

За перший час (5 хвилин) учні повинні записати якомога більше слів на задану орфограму і прокоментувати їх. При перевірці, учень дописує пропущені ним слова.

(Щоб було цікавіше, можна задавати питання, щоб учні записували відповіді). На зразок «Що? Де? Коли?».

 

«Чарівники».

Виконати певні завдання зі словами (від іменника утворити прикметник, з однини — множину, тощо...).

 

«Творці краси».

Поширення речень за допомогою прикметників.

 

Картинна галерея.

Різновид творчого диктанту.

Перед диктантом вивішують репродукцію картини.

Вчитель знайомить дітей з нею, а вони розглядають, аналізують...

Зачитується текст диктанту, пов'язаний з картиною змістом, і ставиться конкретне завдання: доповнити текст описом...

ввести у текст слова...

написати свої роздуми про картину...

Далі записується текст під диктовку вчителя і виконується творче завдання.

Сприяє розвитку орфографічних навичок, збагаченню словникового запасу, розвитку творчих здібностей учнів, залучає до пізнання прекрасного.

 

Комбінований.

Навчальний диктант. В одному випадку орфограми і пунктограми коментуються, у другому — попутно, в третьому — після запису, в четвертому — зовсім не коментуються.

 

Коментований.

Близький до попереджувального. Пояснення іде у процесі запису тексту. Не можна заміняти коментар промовлянням! Використовується на стадії закріплення і повторення в активній формі.

 

Конструктор.  

Можна використовувати на будь-якому етапі вивчення, але краще в період закріплення чи повторення, систематизації знань.

З поданих слів школярі повинні утворити нові, за допомогою ¬, ˄, □. Розібрати однокореневі слова за складом.

 

Диктант-кросворд.  

З використанням словникових слів, слів на певну орфограму чи на різні, але згруповані за певними ознаками.

Після відгадування можна проаналізувати, чим «цікаве» кожне слово.

 

Контрольний (перевірний).       

З метою перевірки засвоєння матеріалу і виявлення прогалин у знаннях. Буває словниковий, творчий, вибірковий... Читається текст, потім окремі речення, повторюючи їх по частинах або цілими 2-3 рази (останній раз обов'язково повністю). По закінченні читають ще раз повністю, з паузами після кожного речення, а учні перевіряють, виправляючи помилки. Може мати при собі граматичне завдання.

 

«Кубики».

Використовують на будь-якому етапі вивчення ма­теріалу, але краще у період закріплення, повторення та систематизації знань.

Учні складають і записують слово за серією букв. Це можуть бути як слова на певну орфограму (чи різні орфограми), так і словникові слова.

 

Колективний.

На будь-якому етапі вивчення матеріалу діти придумують слова на певну орфограму, разом коментуючи, доповнюючи, уточнюючи... перевіряючи правопис слів.

За бажанням — на певну тему чи орфограму... Можна скласти текст чи речення за набором слів, що отримали.

 

Лексичний.

Вчитель читає лексичне значення слова, а учні відгадують і записують саме слово:

а) предмет для малювання (олівець);

б) невеликий аркуш паперу (папірець);

н) слово-похвала, заохочення, називає того, хто все гарно зробив (молодець!).

 

Лідер.

Проводиться на будь-якому етапі вивчення матеріалу або при закріпленні будь-якого блоку слів чи словникових слів. Вчитель (учень) називає правило, і хто перший підняв руку, той і диктує 5—10—15 слів на це правило (букву-орфограму, словникових чи тематичних).

Наприклад:

а) беремо слово «Іменник».

Учень записує слово і диктує: рід, число, відмінок, власний, загальний, істота, неістота, живий, неживий, предмет, явище, подія;

б) беремо слово «прямокутник».

Учень. Геометрична фігура, чотирикутник, чотири сторони, чотири кути, прямі, попарно рівні, протилежні, однакові, різні, периметр, площа, сума, великий, невеликий, більший, менший, форма, величина.

 

«Ланцюжок».

Учні по черзі диктують слова на задану орфограму і записують в зошит. Перед тим, як сказати своє слово, учень має прочитати вголос решту слів.

Можна кожному ряду (варіанту, групі) дати різні завдання, а потім організувати взаємоперевірку чи колективний аналіз роботи.

Замість зошита можна користуватися папером, згорнутим «трубочкою», де можна писати крупно фломастером, з виділенням орфограми іншим кольором, і для перевірки вивішувати «сувій» на дошку.

Можна й так: перший пише слово, другий його читає, підкреслює орфограму, коментує і дописує своє для наступного учня...

 

Макро-диктант.

Форма проведення — довільна, а суть полягає у тому, що записують стільки слів, скільки згадують (згідно тематики диктанту).

 

Міні-диктант.

Має безліч варіантів. Можна прописувати 10-30 слів на подану тему, орфограму... записати загадки (щоб відгадкою було дане слово), прислів’я, приказку, чистомовку, скоромовку, афоризм.

Можна дати комплект, де згруповані слова за певними ознаками, і запропонувати виписати з кожної групи по 1-2 слова на кожну орфограму чи правило. А при перевірні прокоментувати свій вибір, згадавши правило (поняття, значення...).

Можна організувати колективну перевірку (з опорою на пропоновану для роботи картку-опору).

 

Незвичайний (Диктант «Навиворіт»),

Для диктанту добираються слова, що написані навпаки, зачитуються так чи записуються на дошці, а учні у зошиті пишуть їх правильно. При перевірці можна коментувати, пояснювати тощо...

Зразок: фариж, аниш, акшиш...

 

Орфоепічно-орфографічний.

Навчальний вид, різновид попереджувального диктанту. Вчитель диктує, дотримуючись норм орфоепії. Учні (один чи разом) промовляють слова чи текст так, як записують, згідно із нормами орфографії.

Оригінальний (різновид творчого).

Слова добирають, групуючи, за певними ознаками, але так, щоб потім можна було скласти з них речення чи текст.

Маленький хлопчик пішов у ближній лісок. Він назбирав повний кошик смачних грибів. Під старим дубом він побачив нірку їжачка. Вона була дуже глибока, їжачок теж побачив хлопчика. Злякався і сховався до нірки. А хлопчик засміявся і залишив йому біля нірки три великих смачних боровика, їж, їжачок!

 

Диктант-опис.

Записати, дібрати, вибрати, виписати слова, що допоможуть описати предмет, явище чи подію.

Можна звузити «рамки», давши завдання використовувати лише прикметники.

Наприклад:

Струнка, тоненька, білокора, гнучка, кучерява, замріяна, зеленокоса, пишна, весела, тиха, замріяна, гор­да, ласкава,...

 

Омонімічний.

Різновид колективного, ланцюжкового, групового. Учні пригадують і записують слова — омоніми, а потім можна утворити з ними словосполучення, речення, скласти текст...

Переклад.

Дуже актуальний в умовах двомовності. Вчитель читає слова російською, а учні роблять переклад спочатку усно, а потім (при повторному читанні) письмово. Коли слова введені у речення зв’язного тексту, то переклад робиться при повторному читанні кожного речення тексту. Коли диктант навчального характеру, то можна зробити орфографічний і лексичний розбір тексту.

 

«Перехресний».

Учні працюють в парі, по черзі диктуючи слова чи речення. Перевіряти можна разом обидві роботи; кожний свою чи навпаки...

Можна використовувати посібники, а можна «з голови».

 

Диктант за підручником.

Навчальний диктант. Вдома, за пам’яткою, учні готуються до написання диктанту, самостійно проробляючи текст чи слова. У класі під час диктанту підручниками користуватися не дозволяється.

«Добери приклади до орфограм» (підтверджувальний диктант).

Вчитель пише 2-4 орфограми, до яких учні виписують слова з даного тексту. Робиться колективна перевірка, виправляються помилки, дописуються пропущені слова з тексту.

 

Письмо з пам’яті (самодиктант).

Учень пише знайомий текст з пам’яті (за вибором вчителя чи за власним). Перед цим визначаються заголовки текстів для попереднього повторення чи ознайомлення вдома.

 

Підготовлений диктант.

За кілька уроків до диктанту текст проробляється з учнями під керівництвом учителя (пропонуються різні види завдань).

Для підготовленого диктанту беруть великий за обсягом текст, а під час написання можна записати лише частину, адже він вже знайомий школярам.

 

Повторний (тричідиктант).

Навчальний. Використовується на першому етапі засвоєння навчального матеріалу.

Під диктовку вчителя учні записують невеликий за обсягом текст. Вчитель диктує ще раз, пояснюючи правопис важких слів та знаків пунктуації. Учні самостійно виправляють помилки. На наступний урок дають той самий диктант, але його перевіряє вже не сам учень, а вчитель, і третій раз пишуть диктант лише ті учні, хто припустився помилок.

 

Попереджувальний.

Навчальний вид диктанту, з попереднім розбором та аналізом тексту учнями. Він буває зоровим, слуховим, зорово-слуховим.

Зоровий: текст записаний на дошці, орфограми виділені. Учні запам’ятовують текст, потім його закривають і пишуть з пам’яті (чи під диктовку вчителя), звіряють з текстом на дошці.

При зорово-слуховому ще й аналізують диктант — під керівництвом вчителя. Слуховий — розбирають на слух необхідні слова чи й весь текст, пояснюючи, що і чому так пишеться. Потім записується текст під диктовку вчителя. Проводиться на початку вивчення граматичної теми.

 

Перевіряю себе.

Навчальний. Під час написання дозволяється користуватися словниками, довідниками, енциклопедіями, довідковою літературою; можна отримати консультацію у вчителя чи учня-консультанта: як написати і чому.

Розвиває самоконтроль.

 

Словниковий з підказкою.

Навчальний. Використовується на першому етапі засвоєння матеріалу учнями. Вчитель диктує і паралельно вказує, у якій частині слова ¬, ∩, ˄, □ міститься орфограма. Може вказати розпізнавальні ознаки орфограми.

 

Полегшений, диктант з «поблажками».

Проводиться, як тренувальний, перед контрольним. Перевірка і оцінювання здійснюється учнями взаємно у парах.

 

Пояснювальний.

Перехідний від навчального до контрольного, коли учні самостійно записують диктант, а потім пояснюють орфограми і знаки. Проводиться, коли учні добре оволоділи матеріалом.

 

«Розподільний».

Навчальний та контрольний.

Текст диктанту розподіляється по групах дітей, що заздалегідь утворені.

 

Римовий.

Вчитель читає слово, а учні добирають до нього співзвучне слово-риму. Можна дібрати так, щоб вийшов текст чи вірш, або просто речення чи прислів’я... Розвиває мовне чуття, мелодику мовлення.

 

«Скарбничка мудрості народу».

Для запису під диктовку використовуються скоромовки, чистомовки, загадки, прислів’я, приказки.

 

Вчитель читає текст один раз, учні уважно слухають і записують по пам’яті, потім озвучують свій запис.

Сприяє розвитку пам’яті, активізації словника, залучає до джерел народної мудрості.

 

Синонімічний.

Учень по ходу замінює ключове слово у реченні синонімами, творчо обробляючи текст. Можна підкреслити знайомі орфограми.

Використовується на будь-якому етапі. Сприяє збагаченню словника, вдосконаленню мовлення.

 

Словниковий.

Динамічний та ефективний вид роботи, дозволяє відпрацювати, повторити, закріпити вивчені орфограми. Буває навчальним, попереджувальним, пояснювальним ... та контрольним. Способи:

а) під диктовку вчителя;

б) за картинками-малюнками;

в) за сюжетною картинкою (на визначену орфограму).

 

Словниковий «Сигнальники».

Різновид попереджувального (пояснювального) диктанту. Проводиться з використанням сигнальних карток.

Словниковий «Потяг».

Пишуть, як звичайний, а далі самостійно дописують 5-10 слів на дану орфограму. Заздалегідь домовляються: скільки вагонів (слів) буде у потязі.

 

«Стислий».

Вчитель читає диктант повністю, а потім по одному реченню, а учні спрощують речення, але так, щоб зміст можна було зрозуміти і зв’язок речень не губився, щоб текст залишився зв’язним.

 

Словниковий самодиктант «+ 1 буква».

Учень, працюючи зі словником, виписує словникові слова у стовпчик за методикою «+ 1 буква». (Сходинки).

Джерело http://kuncevo.ucoz.ru/uroki/pochatkovi/abetka-diktant.htm

 

Категорія: Методичний порадник | Додав: РІТА | Теги: диктанти
Переглядів: 1620 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Вчителю 1 класу

Уроки читання
 
Для 1 класу
Я - за!
Яка година?
Пошук
Друзі сайту
Сайт управління

Копірайт
Значущі дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Останні коментарі
Подяка від Порталу