06.03.2014, 14:46 | |
До сукупності основних елементів здоров'язберігаючої технології належать такі: 1. Інформаційна. Це концепція, її зміст та принципи, які забезпечують реалізацію мети та завдань. 2. Інструментальна. До неї належать матеріальна база (приміщення, класи, лабораторії, кабінети, спортивні зали, майданчики тощо) та її гігієнічний стан (освітлення, вентиляція тощо). Інструментальна складова технології включає також обладнання, інвентар, технічні засоби, а також навчально-методичне забезпечення. 3. Соціальна. Це викладацький і навчально-допоміжний склад, його компетентність, готовність і прагнення реалізації здоров'язберігаючої технології в освіті. 4. Фінансова. Це бюджетні та позабюджетні кошти, їх співвідношення. 5. Нормативно-правове забезпечення — використання державних нормативних актів (федерального, регіонального та муніципального рівнів, власних коштів). Здоров'язберігаючі технології навчання і виховання містять такі компоненти: 1. Змістовний (підбір, систематизація та методичне опрацювання навчальних матеріалів, що є змістовною основою роботи з формування культури здоров'я). 2. Ціннісно-оріентаційиий (прищеплення усвідомлення здоров'я як первинної базової цінності). 3. Операційно-діяльнісний (активне, діяльнісне засвоєння й активізація отриманих знань про здоров'я, методи його розвитку та збереження через спеціальну навчальну й позакласну роботу учнів). 4. Оціночно-результативний (проведення опитувань, тестування учнів та їхніх батьків, письмових і творчих робіт, підготовка й організація культурно-масових заходів святкового та спортивно-ігрового характеру). Існуючі здоров'язберігаючі технології реалізуються через такі напрями освітньо-виховної діяльності: - створення умов для зміцнення здоров'я школярів та їхнього гармонійного розвитку; - організація навчально-виховного процесу з урахуванням його психологічного та фізіологічного впливу на організм учня; - розробка й реалізація навчальних програм з формування культури здоров'я і профілактики шкідливих звичок; - корегування порушень соматичного здоров я з використанням змплексу оздоровчих і медичних заходів; - медико-психолого-педагогічний моніторинг стану здоров'я, фізичного та психічного розвитку школярів; - функціонування служби психологічної допомоги вчителям і учням щодо подолання стресів, тривожності, гуманного підходу до кожного учня; формування доброзичливих і справедливих стосунків у колективі; - контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм організації навчально-виховного процесу, нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів; - організація збалансованого харчування учнів у школі. Здоров'язберігаюча технологія навчання заснована на: • вікових особливостях дітей; • варіативності форм і методів навчання; • оптимальному поєднанні рухових і статичних навантажень; • навчанні в малих групах; • створенні емоційно сприятливої атмосфери; • формуванні позитивної мотивації навчання; • культивуванні знань в учнів з питань здоров'я. Педагогічними технологіями здоров'язбереження є: • організаційно-педагогічні: визначають структуру навчального процесу, що сприяє запобіганню перевтоми, гіподинамії та інших дезап-таційних станів: • психолого-педагогічні технології: пов'язані з роботою вчителя на уроці і впливом на дітей протягом уроку; • навчально-виховні технології: включають програми, спрямовані навчити учнів правильно дбати про своє здоров'я, мотивувати їх до здорового способу життя, попереджувати шкідливі звички, забезпечити освіту батькам та ін. Навчальні заклади можуть використовувати різні підходи до виховання здоров'язбереження: • дидактичний — на перший план виступають навчальні програми та уроки здоров'я; • подіевий — основна увага приділяється конкурсам на тему здоров'я й агітації
• проблемний — усі зусилля школи спрямовані на розв'язання конкретної задачі: харчування, рухової активності, профілактики перевтоми і т. ін. • індивідуальний — концентрація зусиль на врахуванні особливостей кожного учня; • фізкультурний — турбота про здоров'я школярів рівнозначна турботі про їх фізичний розвиток. Виникає питання: як повинно бути? яким підходом скористатися? Відповідь є очевидною. Потрібно використовувати всі підходи системно і в комплексі. Здоров'язберігаюче середовище — це поняття, яке включає в себе сукупність певних умов (гігієнічних, медичних, психологічних, педагогічних), здоров'язберігаючих технологій, які використовуються навчальним закладом і спрямовані на збереження та зміцнення здоров'я дітей, покращення їх настрою та самопочуття, створення сприятливих умов їх розвитку та саморозвитку, покращення функціонального стану їхнього організму, підвищення адаптаційних можливостей та формування мотивації на здоровий спосіб життя (дітям у ньому комфортно перебувати впродовж дня). Зупинимося на тих технологіях здоров'язбереження, які можна використовувати у школі. Це — психологічні технології, основною метою яких є: • зміцнення психологічного здоров'я учнів; • проведення психологічного розвантаження; • групова психокорекція; Зразки психологічних технологій: • Психогімнастика. Це допоміжний метод, який спирається на невербальну експресію, перш за все на міміку та жести,— узагалі на рух. Це дає можливість глибоко заглянути в переживання інших і наблизитися до розуміння цих переживань. Головна мета психогімнастики — зняття фізичних блоків та «тисків». Наприклад, «Ким із казкових персонажів ти міг би бути?», «Що б ти робив, якби був чаклуном?», «Ким би ти хотів стати, якби чаклун виконав твоє бажання?» і т. ін. • Арт-педогогіка. Арт-педагогіка передбачає передусім роботу зі здоровою особистістю шляхом організації живого конструктивного союзу дитини/дітей та дорослого у культуротворчому мистецькому просторі. • Кольоротерапія Колір оточує людину всюди. Це потужна енергія, яка постійно впливає на людський організм. На жаль, більшість людей мало замислюється над тим, яку роль у їхньому житті відіграє колір, який серйозний вплив на фізичний, розумовий і душевний стан він здійснює. • Психологічна диспансеризація: виявлення дітей групи ризику. • Емоційний комфорт: куточки настрою, дні радості. • Рухова активність ставить завдання: - корекція порушення постави; - зміцнення серцево-судинної і дихальної систем за допомогою виконання дозованих навантажувальних вправ; - зміцнення м'язів, розвиток гнучкості тіла; - навчання спортивних оздоровчих технологій (адресні комплекси корегуючої фізичної гімнастики для дітей з різними патологія-ми; комплекси дихальної гімнастики; заняття на тренажерах; пальчикова гімнастика тощо). Можна назвати й інші здоров'язберігаючі технології: • прогулянки на природі; • казкотерапія; • музикотерапія; • ігрова терапія; • соціальна адаптація; • сімейне консультування; • фітотерапія; • ароматерапія; • вправи для очей, спрямовані на зміцнення і розслаблення м'язів ока; • фізіотерапія; • оздоровлення методами лазерної, електромагнітної, електроімпульсної стимуляції; • «сенсорна кімната» — певним чином організоване середовище, у якому можна сконцентруватися на сприйнятті окремих почуттів. Школа може обрати за мету створити модель «Школи сприяння здоров'ю», де дитині будуть забезпечені можливості опанувати: • психологічну культуру: навчитися керувати своїми почуттями, прагненнями, розуміти свій внутрішній стан та стан інших людей; • фізичну культуру: керувати своїм тілом, руховою активністю, розуміти шкідливість гіподинамії; • інтелектуальну культуру: удосконалювати навички розумової праці, розвивати свій інтелект; • духовну культуру: засвоїти норми моралі, духовності — усе те, що відображає соціальну сутність людини; • творчу культуру; • соціальну культуру. До уваги тоді слід узяти цілі: розроблення моделі школи культури здоров'я в умовах кожного навчального закладу, забезпечення формування культури здоров'я у школярів, навчання зберігати і зміцнювати здоров'я школярів, батьків, членів педагогічного колективу та їх сімей. Завдання, які повинні виконувати вчителі школи сприяння здоров'ю: 1. Створення психолого-педагогічних і організаційно-педагогічних умов, які забезпечують психічне здоров'я й комфорт учнів, за допомогою гуманізації і демократизації навчально-виховного процесу на основі: фізкультурно-спортивної активності; обґрунтованої відповідності навчального навантаження обсягові інформації, психофізичним можливостям її засвоєння; переведення традиційної інформаційно-об'ємної системи навчання в систему, яка навчає учнів самостійно здобувати знання, вільно мислити, застосовувати одержану інформацію на практиці. 2. Реалізація наукової організації навчальної праці, харчування та відпочинку учнів. 3. Створення необхідних санітарно-гігієнічних умов. 4. Залучення учнів до свідомого формування культури здорового способу життя, забезпечення цього процесу навчально-методичними посібниками. 5. Створення в навчальному закладі системи управління та моніторингу здоров'язберігаючої технології. 6. Формування культур и здорового способу життя учнів як у навчальний, так і позаурочний час. 7. Створення системи підготовки кадрів, соціальної і фінансової підтримки ідеї здоров'язберігаючої технології; агітації і пропаганди; об'єднання зусиль усіх підрозділів навчального закладу, закладів медицини та фізичної культури. 8. Забезпечення програмного й навчально-методичного обладнання з проблем здоров'язберігаючої технології. 9. Забезпечення психологічного й медичного супроводу освіти. 10. Створення оптимальних умов для формування фізичної культури; забезпечення можливостей для впровадження сучасних інноваційних форм і методів роботи. 11. Створення інформаційно-комп'ютерного забезпечення оздоровчої системи. 12. Відкриття в навчальному закладі консультативно-оздоровчих центрів здорового способу життя для учнів, батьків і вчителів. 13. Уведення в навчальний процес гуманітарних курсів «Основи здоров'я», «ОБЖ», «Етика» | |
Категорія: Методичний порадник | | | |
Переглядів: 1741 | Завантажень: 0 |
Всього коментарів: 0 | |