Здоров'язберігаючі технології як один із найважливіших чинників підвищення якості початкової освіти

Розуміння пріоритетності проблеми реалізації здоров'язбеігаючих освітніх технологій у навчально-виховному процесі має визначальний характер для формування здоров'язберіваючого освітнього середовища в поліпшенні здоров'я школярів. З ураху­ванням того, що у структурі загальної середньої освіти особливе місце належить початковій школі, яка на етапі модернізації зміс­ту освіти ставить перед собою завдання створення умов для утвер­дження особистісного навчання, орієнтації на реалізацію компетентнісного підходу до змісту освіти, максимального спрямування на формування самодостатньої особистості й універсальних компетенцій, мета здоров'язберігаючих навчально-виховних технологій у початковій школі — забезпечити учням в умовах навчання і ви­ховання можливість збереження здоров'я під час навчання, сфор­мувати необхідні знання та вміння не лише освітнього характеру, але й здорового способу життя; навчити використовувати отримані знання в повсякденному житті.

Особливої уваги потребує стан здоров'я молодших школярів. Серед умов, що впливають на погіршення здоров'я дітей, Л. Коротаєва називає гіподинамію (недостатня рухова активність); велике навчальне навантаження в школі та вдома; нераціональне харчу­вання; недотримання режиму сну, навчання, відпочинку. Негатив­но впливає на здоров'я школярів недотримання школою гігієнічних вимог (недостатня провітрюваність приміщення, невідповідність шкільних меблів фізичним особливостям дітей, незадовільне освіт­лення класних кімнат, невиконання вимог щодо рухового режиму молодших школярів).

Аналіз причин, що призводять до погіршення здоров'я молод­ших школярів, дав можливість виявити ряд негативних факторів. Більшість учителів стурбована інтенсифікацією та інформаційним наповненням навчальних занять. Напружене розумове наванта­ження в школі та перевантаження домашніми завданнями не дають змоги дитині в повному обсязі реалізувати свої потреби в руховій активності.

Психотравмуючі ситуації, що виникають у процесі навчання її поєднанні з гіпокінезією, спричиняють у молодших школярів невротичні стани та психосоматичні захворювання. Функціональ­но незручне робоче місце та брак спеціальних фізкультхвилинок призводять до викривлення хребта.

Фактори ризику здоров'я учнів:

-          недостатнє врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, яке вповільнює розвиток особистості;

-          інформаційні перевантаження, недосконала організа­ція навчальної діяльності, низька рухова активність школярів, що виснажують адаптаційні резерви організму, викликають утому;

-          авторитарно-репродуктивний стиль навчання, який веде до дикта­ту педагога, робить учня пасивним споживачем інформації;

-          педа­гогічно недоцільні комунікації «вчитель-учень», що провокують виникнення психічних травм, джерелом яких є вчи­тель, його неповажне, упереджене ставлення до учня;

-          низький рі­вень культури здоров'я вчителів та школярів і, як наслідок, від­сутність у багатьох з них пріоритетної спрямованості на здоров'я та мотивації на здоровий спосіб життя.

У дисертації О. Лукашенко розкрито фактори ризику дитячого здоров'я у процесі навчання й виховання та їх негативні наслідки для подальшого життя дитини.

Здоров'язберігаючий навчально-виховний процес — це процес навчання й виховання, який не завдає прямої або опосеред­кованої шкоди здоров'ю учнів, створює безпечні й комфортні умови перебування дітей у школі, забезпечує індивідуальну траєкторію навчання й виховання дитини, запобігання стресам, переванта­женню, втомі вихованців і тим самим сприяє збереженню й зміц­ненню здоров'я школярів.

У навчальному закладі найбільш доцільними є технології, які:

•    мають за основу комплексний характер збереження здоров'я; беруть до уваги більшість факторів, що впливають на здоров'я; враховують вікові та індивідуальні особливості учнів;
забезпечують досягнення цілей та змісту політики освітнього закладу зі зміцнення здоров'я учнів та формування здорового способу життя;

-          контролюють  виконання   настанов,   зміст   яких   має  здоров'язберігаючий та профілактичний характер; постійно покращують санітарно-гігієнічні умови навчального закладу, матеріально-технічну та навчальну базу, соціально-психологічний клімат у колективі відповідно до сучасних вимог;

•    заохочують учнів до участі в плануванні оздоровчої діяльності
навчального закладу й аналізу виконаної роботи;

-        формують позитивне ставлення учнів до навчального закладу, взаємоповагу та взаєморозуміння між учителями й учнями та учнів між собою;

-        обґрунтовують умови послідовності в реалізації технології;

-        здійснюють періодичне оцінювання ефективності технології;

-        залучають батьків до збереження та зміцнення здоров'я дітей;

-        практикують особистісно зорієнтований стиль навчання та сто­сунків з учнями

-        створюють освітнє середовище, що забезпечує комфортні та без­печні умови життєдіяльності учнів і вчителів.

Аналіз науково-методичної літератури дозволяє виділити чоти­ри основні правила побудови уроку з позиції здоров'язберігаючих технологій.

Правило 1. Правильна організація уроку.

Інтерес, мотивація до пізнання, усвідомлення того, що він хоче дізнатися, вміння ставити запитання.

Правило 2. Використання каналів сприйняття.

Особливості сприйняття визначаються однією з найважливі­ших властивостей індивідуальності — функціональною асиметрією мозку, розподілом психічних функцій між півкулями. Виділяють різні типи функціональної організації двох півкуль мозку:

•       Лівопівкульні люди. Для них характерний словесно-логічний стиль пізнавальних процесів, схильність до абстрагування й узагальнення.

•       Правопівкульні люди. У цього типу розвинені конкретно-образне мислення й уява.

•       Рівнопівкульні люди. У них немає яскраво вираженого доміну­вання однієї з півкуль.

На основі бажаних каналів сприйняття інформації розрізняють сприйняття:

аудіальне; візуальне; кінестетичне.

Знання цих характеристик дітей дозволить педагогу викладати навчальний матеріал доступною всім учням мовою, полегшивши процес його запам'ятовування.

Правило 3. Облік зони працездатності учнів.

Експериментально доведено, що біоритмологічний оптимум працездатності у школярів має свої піки і спади як протягом на­вчального дня, так і в різні дні навчального тижня. Працездатність залежить і від вікових особливостей дітей.

Правило 4. Розподіл інтенсивності розумової діяльності.

Під час організації уроку виділяють три основні етапи з точки зору здоров'язбереження, які характеризуються своєю тривалістю, обсягом навантаження і характерними видами діяльності.

Ефективність засвоєння знань учнями протягом уроку така:

5-25-та хвилина — 80 % ;

25-35-та хвилина — 60-40 %;

35-45-та хвилина — 10 %.

Дослідники погоджуються, що урок, організований на основі принципів здоров'язбереження, не має призводити до того, щоб учні закінчували навчання із сильними й вираженими формами втоми.

Важлива складова частина здоров'язберігаючої роботи школи - це раціональна організація уроку. Показником раціональної організації навчального процесу є:

-          Обсяг навчального навантаження — кількість уроків та їх тривалість, включаючи витрати часу на виконання домашніх завдань;

-          навантаження від додаткових занять у школі;

-          зняття активно-рухового характеру: динамічні паузи, спортив­ні  і змагання тощо.

Головна вимога до здоров'язберігаючого уроку — не менше 50 %      часу уроку діти мають знаходитися у стані рухової активності (паузи   здоров'я,  рухові  дидактичні  ігри…).