Навчальний заклад – це складна соціально-педагогічна система, що виконує замовлення суспільства – формувати інтелектуальну, творчу особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни, а також це життєвий простір дитини; тут вона не просто готується до життя, а живе, тому виховна діяльність планується так, щоб сприяти становленню особистості як творця і проектувальника життя, гармонізації та гуманізації стосунків між учнями і педагогами, школою і родиною, керуючись ідеями самоцінності дитинства, демократичного діалогу між поколіннями.

Успішним може бути той заклад, в якому створено цілеспрямовану виховну систему, що спирається на сучасні запити держави та, в якому задіяні всі суб’єкти виховного процесу, готові до практичної реалізації цієї системи.

Одним із найважливіших показників ефективності управління в загальноосвітньому навчальному закладі на сучасному етапі є результативність виховання учнівської молоді, його системний характер, втілення в життя ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв українського народу, форм соціальної практики, спрямованої на організацію життєдіяльності підростаючого покоління відповідно до природничо-історичного розвитку матеріальної та духовної культури нації.

Ефективність виховання — це співвідношення між метою виховання і результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних груп. Для оцінювання результатів виховного процесу необхідно мати чітке уявлення про визначення рівнів вихованості учнів, їхньої свідомості, поведінки; вміти бачити зміни в її поведінці у результаті виховних впливів; обирати найефективніші форми і методи виховання. Без цього неможливо об'єктивно оцінити ефективність та якість виховної діяльності, її впливу на колектив, кожного учня зокрема. Складність процесу виховання зумовлена тим, що результати його не завжди помітні відразу. Тільки з часом можна судити про результативність виховного впливу педагога, що виявляється у вихованості дітей.

Вихованість — це комплексна характеристика особистості, враховує наявність і рівень сформованості в неї суспільно значущих якостей. Серцевина вихованості — моральні якості (рівень набутого морального досвіду, моральної зрілості). Рівень вихованості — це ступінь сформованості в учня відповідно до вікових можливостей найважливіших якостей особистості, які є показниками вихованості. Критерієм вихованості кожної особистості є не лише знання законів, правил, норм поведінки, а конкретні дії відповідно до визнаних норм і правил. Такі критерії не можуть бути універсальними, бо в кожному конкретному соціальному середовищі є свої норми і правила, а отже, і показники вихованості людини. При цьому слід враховувати вік, рівень соціального досвіду людини тощо. Критерії вихованості — ознаки, за допомогою яких роблять висновок про рівень вихованості людини, оцінюють результати виховного впливу, адже результати процесу виховання різні, оскільки залежать від індивідуальних особливостей вихованців, їх ставлення до навколишнього світу, виховних впливів, однолітків, батьків, педагогів.

Результативність виховної діяльності загальноосвітнього навчального закладу визначається наступними критеріями:

- управління виховною діяльністю загальноосвітнього навчального закладу;

- функціонування виховної системи загальноосвітнього навчального закладу;

- результати виховних досягнень учнів та вихованості школярів як результату дії всіх учасників навчально-виховного процессу, впливу соціокультурного середовища.

Для всебічної оцінки та одержання об’єктивних даних щодо стану виховної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі доцільно визначити об’єкти вивчення, параметри, за якими аналізуються рівень функціонування виховної системи навчального закладу, знання та соціально-комунікативні уміння педагогів; скласти плани-програми, схеми вивчення, питання для бесід, інтерв’ю тощо. У даній роботі необхідно використовувати узагальнені незалежні характеристики, диференційовані діагностики, анкети, опитувальники, складені вченими-спеціалістами. При підготовці пам'ятки вивчення стану виховної діяльності у навчальному закладі обов'язково варто окреслити терміни оформлення інформації (довідки) про результати вивчення.

         В результаті вивчення стану виховної діяльності у загальноосвітньому навчальному закладі методист визначає:

• результати виховного процесу;
• доцільність роботи, що проводиться;
• фактори, які зумовили досягнуті результати;
• ефективність засобів, що використовуються, ступінь їх впливу на результати виховного процесу;
• досягнення та недоліки в організації виховної діяльності, їх причини;
• невикористані можливості та резерви для подальшого вдосконалення виховної діяльності;
• шляхи розвитку виховного процесу та усунення причин знайдених недоліків.
• науковість планування;
• дієвість регулювання виховного процесу;
• дієвість контролю
• відповідність змісту, обсягу і характеру виховної діяльності державним документам із виховання, цілям, можливостям і умовам даної школи;
• педагогічну доцільність і достатність усіх виховних впливів;.
• наявність чіткого режиму та розумної організації шкільного життя;
• наявність єдиного колективу вчителів та учнів, загального сприятливого психологічного клімату, демократичного й гуманістичного стилю відносин у ній, а також ступінь реалізації педагогічної концепції школи,
• вихованість школярів, розвиток учнівського колективу:

- соціальну позитивну спрямованість(поєднання власних інтересів із суспільними);

- гуманістично-колективістське самовизначення (товаристські взаємовідносини, повага один до одного, готовність допомогти слабшим, повага до гідності кожного,відсутність почуття зверхності);

- емоційно-моральні відносини (бажання бути разом, спілкуватися, наявність гумору, здатність гідно вирішувати конфліктні ситуації).

Для визначення вищеназваних результатів організації виховного процесу у загальноосвітньому навчальному закладі методист вивчає:

- накази, що видавались на вивчення стану виховної діяльності в ЗОШ;

- наказ "Про організацію виховної діяльності в загальноосвітньому навчальному закладі у 20…-20… н.р.";

- обізнаність ЗДВР, педагога-організатора класних керівників з нормативними документами, які регламентують їх діяльність;

- кількісний і якісний аналіз кадрів педагогів-виховників, проходження курсів підвищення кваліфікації, наявність перспективного плану проходження педагогами-виховниками курсів;

- нормативно-правове забезпечення виховного процесу в навчальному закладі: накази про стан виховної діяльності в ЗНЗ, виконання рекомендацій та протокольних доручень районних (міських) нарад, аналіз планів виховної діяльності навчального закладу, педагога-організатора та класних керівників;

- діагностико-прогностичну діяльність ЗДВР, структуру методичної роботи з педагогами-виховниками навчального закладу, форми та методи методичного забезпечення виховного процесу у навчальному закладі школі;

- наявність єдиного колективу вчителів та учнів, загального сприятливого психологічного клімату, демократичного й гуманістичного стилю відносин у ній, а також ступінь реалізації педагогічної концепції школи,

- вихованість школярів, розвиток учнівського колективу:

- соціальну позитивну спрямованість(поєднання власних інтересів із суспільними);

- гуманістично-колективістське самовизначення (товаристські взаємовідносини, повага один до одного, готовність допомогти слабшим, повага до гідності кожного,відсутність почуття зверхності);

- емоційно-моральні відносини (бажання бути разом, спілкуватися, наявність гумору, здатність гідно вирішувати конфліктні ситуації).

- наявність та функціонування виховних центрів у навчальному закладі, модернізація змісту їх діяльності,

- аналіз включення школярів в різні види позаурочної діяльності;

- формування соціально-активної особистості засобами учнівського самоврядування, залучення підлітків до діяльності шкільних і районних (міських) громадських організацій та об'єднань;

- систему роботи ЗОШ з батьківською громадськістю;ефективність керівництва самоосвітньою роботою класних керівників;

- результативність діяльності педколективу щодо формування здорового способу життя серед учнівської молоді та реалізації у навчальному закладі програми МОН України /ПРООН /ЮНЕЙДС «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя»:

- форми впровадження програми (факультатив, гурток, тренінгові групи, презентаційні тренінги для учнів, батьків, учителів);

- к-сть учнів 5-11 класів охоплено тренінговою роботою (учні 10-11 років, учні 12-14 років, учні 15- 17 років);

- діяльність педагога-тренера Програми;

- діяльність підлітків-інструкторів Програми;

- матеріали моніторингу учнів навчального закладу щодо здорового способу життя;

- результативність діяльності класних керівників:

- педагогічний досвід класних керівників навчального закладу;

- участь класних керівників у шкільних, міських, обласних, всеукраїнських методичних заходах;

- функціонування школи молодого класного керівника;

- обізнаність класних керівників з нормативно-правовими документами, що регламентують його діяльність;

- наявність проблемних тем, над реалізацією яких працюють класні керівники;

- наявність плану (програми) виховної діяльності класного керівника з класним колективом;

- ведення робочого зошита класного керівника;

- ефективність та результативність планування виховної діяльності класних керівників;

- діагностична діяльність класного керівника:

         - вивчення особистості учня;

         - вивчення класного коллективу;

- система роботи класного керівника з батьками:

            - проведення батьківських зборів;

         - індивідуальна робота з батьками;

         - бесіди з батьками і громадськістю;

- відвідування і бесіди з батьками за місцем проживання;

- робота з батьківським активом;

- впровадження нових підходів до роботи з батьківською громадськістю;

- робота по організації психолого-педагогічної освіти батьків;

- форми та методи, технології виховання, які використовують класні керівники;

- врахування вікових особливостей учнів в процесі виховної діяльності;

- стиль взаємодії з учнями;

- методичне забезпечення організації виховного процесу в класному колективі;

- проходження курсів підвищення кваліфікації;

- використання інноваційних форм в роботі класного керівника;

- результативність виховної діяльності класних керівників з учнівським колективом:

- інтереси до суспільного життя нашої країни, знання правових норм;

- ставлення школярів до навчання, ступінь інтересу до навчальних занять, розвиток їх творчих здібностей;

- відношення до трудової діяльності:

• якість виконання трудових завдань;
• участь в суспільно корисній праці;
• ставлення до  громадської власності

- виховання гуманізму і духовності:

• взаємовідносини в класному колективі;
• взаємодопомога;
• дружба і товаришування;
• відношення до вчителів, батьків, друзів, молодших і людей похилого віку;

- загальна естетична культура;

- естетична культура і розвиток художньої творчості учнівської молоді;

- загальна фізична підготовка. Заняття спортом, туризмом, фізичною культурою;

- реалізація особистісно-орієнтованого підходу у виховній діяльності;

- позашкільна та позаурочна зайнятість учнів класу;

- методи виховного впливу на важковиховуваних учнів;

- ефективність і результативність індивідуальної роботи з учнями:

- уміння поставити найближчі педагогічні завдання і перспективи в роботі з кожним учнем;

- створення атмосфери взаємної доброзичливості,  взаємодопомоги;

- врахування і використання виховної ролі сім’ї у формуванні особистості школяра;

- вміння вести психолого-педагогічні спостереження і використовувати інформацію про особисті якості учнів;

- організація спільної діяльності, спрямованої на колективні творчі справи;

- справедливе, рівне відношення до всіх учнів,  об’єктивна оцінка вчинків дітей;

- оцінка навчальної діяльності і поведінки учнів;

Особливу увагу слід звернути на організацію позаурочної виховної роботи.

Позакласна виховна робота — це різноманітна діяльність учителів, вихователів, спрямована на виховання учнів і здійснювана в позаурочний час. Її мета полягає у задоволенні інтересів і запитів дітей, розвитку їх творчого потенціалу, нахилів і здібностей у різних сферах діяльності та спілкування. Домінуюча роль в її організації належить класному керівнику, який є передусім організатором позакласних виховних заходів (організованої діяльності колективу, спрямованої на досягнення певної виховної мети), діє у співдружності з іншими педагогічними працівниками школи. Одночасно він є ініціатором залучення учнів свого класу до роботи гуртків, секцій у позашкільних закладах. Позакласна виховна робота повинна бути спрямована на закріплення, поглиблення знань, застосування їх на практиці, розширення кругозору учнів, формування наукового світогляду. Не менш важливим є вироблення умінь і навичок самоосвіти, розвиток творчих здібностей, організація дозвілля, культурного відпочинку. Особливість позакласної роботи полягає в добровільній участі в ній (учні обирають профіль занять за інтересами), суспільній спрямованості (зміст виховного впливу відповідає потребам суспільства, відображає досягнення науки, культури, мистецтва), ініціативності та самодіяльності учнів (врахування бажання дітей, їх пропозицій). Значну увагу слід звернути на діяльність класних керівників — педагогів, які постійно спілкуються з учнями, впливають на них і водночас працюють за предметною системою

Вивчення стану методичної роботи в школі

1. Чи передбачено в річному плані школи організація роботи шкільного методичного об'єднання класних керівників?
2. Чи відповідає структура методичної роботи з питань виховної діяльності в школі вимогам рекомендацій МО України про організацію методичної роботи з педкадрами?
3. Наявність діагностичної карти класних керівників, графіка проведення відкритих виховних заходів. Чи враховуються пропозиції класних керівників щодо охоплення їх колективними формами методичної роботи, опрацювання тих питань, з яких вони потребують допомоги?
4. Варіантність форм організації методичної роботи з педагогами-виховниками.
5. Діяльність шкільного методичного об'єднання класних керівників:

• явка класних керівників на засідання методичних об'єднань;
• актуальність питань, винесених на засідання методичних об'єднань;
• чи проводили на засіданнях методичних об'єднань обговорення:
• вивчення змісту програм, аналіз їхнього методичного апарату;
• аналізу стану виховної діяльності, рівнів вихованості учнів;
• чи використовувались на засіданнях методоб'єднань активні форми навчання класних керівників;
• практичні заняття: а) планування, аналіз (самоаналіз) виховних заходів; проведення майстер-класів; виготовлення оригінальних методичних посібників;
• відвідування та аналіз відкритих виховних заходів;
• доповіді класних керівників (чи розкривають вони досвід педагога і чи є в них рекомендації класним керівникам щодо поліпшення результативності виховного процесу, чи це переказування змісту повідомлень з фахових газет, журналів);
• ознайомлення з сучасними досягненнями психолого-педагогічних наук, методики виховання, сучасними інноваційними виховними технологіями;

- ознайомлення з передовим педагогічним досвідом (чи були рекомендації щодо його поширення і впровадження);

- чи заслуховували на засіданнях методоб'єднань інформації педагогів про здійснення самоосвіти, виконання докурсових та післякурсових завдань;

- активність членів методоб'єднання у підготовці та проведенні методичних заходів;

- чи готували до засідань методоб'єднань виставку учнівських творчих робіт, виробів?;

- чи розглядали на засіданнях методоб'єднань питання організації виховної діяльності з учнями засобами навчального предмета щодо формування у них наукового світогляду? Якість цієї роботи.

6. Вплив методичної роботи на підвищення ефективності навчально-виховного процесу