Емоційно – ціннісна складова у структурі читацької компетентності молодших школярів - МО, семінар-практикум, ТГ - Методична скарбничка - Комірка - Вересневий передзвін (сайт-портфоліо)
Четвер, 08.12.2016, 18:01                        Ви увійшли якГість | Група "Гости"Вітаю ВасГість| RSS                    Головна | Мій профільРеєстрація | ВихідВхід
 
О.Савченко

фото

В.Науменко

фото

2 клас

фото

Міні чат
Ловці снів

Мій блог

Статистика

Онлайн всього: 13
Гостей: 12
Користувачів: 1
sergeichekotun
Увага!
Сайт відвідали
...

Комірка

Головна » СКРИНЬКА » Методична скарбничка » МО, семінар-практикум, ТГ

Емоційно – ціннісна складова у структурі читацької компетентності молодших школярів
22.05.2014, 08:12

Процес реформування змісту та гуманізація і демократизація цілей початкової освіти України є складовою оновлення світових та європейських освітніх систем і спрямований на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них ключових і предметних компетентностей. Тому важливим завданням реформування змісту сучасної української освіти є створення умов для особистісного зростання і творчого самовираження кожного громадянина нашої держави.

На думку педагогів та вчених, сучасна освіта більше спрямована на розвиток когнітивної сфери учнів, натомість недостатньо уваги приділяється вихованню почуттів дитини. У таких умовах людина намагається виробити в собі й прийняти життєві орі­єнтири, які допоможуть їй знайти своє місце у різних взаємодіючих системах, вільно виявляти і реалізувати свої здібності, самовизначитися і самореалізуватися.

Відомо, що саме молодший шкільний вік є най­більш сприятливим періодом — часом, коли форму­ється особистість, розвивається мислення, пам'ять, увага, емоційна сфера, культура почуттів, набувається перший моральний досвід, формуються ціннісні орієнтири.

Наймогутнішим знаряддям впливу на емоційно-почуттєву сферу молодшого школяра є предмет "Літературне читання". Читання є одним із видів мовленнєвої діяльності школяра, дотичної до творчості. Читацька діяльність зумовлена навчальними і суто особистісними потребами людини, має свої завдання і мотиви, засоби і способи, спрямована на певний предмет і результат. Завдання читача залежить від його віку, рівня культурного розвитку, зумовлені певною навчальною ситуацією.

Мотивами читацької діяльності є:

  • соціальні, зумовлені запитами суспільства, тобто отримання інформації, необхідної для діяльності, спрямованої на розвиток суспільства;
  • особистісні – власний розвиток, естетичне переживання.

Аналіз змісту, мети і завдань літературної освіти молодших школярів дав змогу зробити такі висновки.

Літературний розвиток трактується в сучасній методиці як віковий і одночасно навчальний тристоронній процес, який охоплює:

1) формування читача (навчання сприймати, осмислювати й інтерпретувати художній твір у єдності його форми і змісту, оцінювати його з естетичних позицій і висловлювати власну оцінку);

2) розвиток  літературної творчості школярів,здатність адекватно висловлюватися і виражати себе в слові;

3) розширення культурного поля школяра, його розвиток як носія і творця культури.

Літературний розвиток - процес віковий, оскільки в міру розвитку світогляду, збагачення читацького досвіду сприйняття людиною того самого твору з роками буде поглиблюватися, осмислюватися з іншого досвіду. Але це і навчальний процес: характер навчання обов'язково позначається на становленні літературного розвитку, що може як сприяти, так і гальмувати його. Сучасна методична наука шукає засоби й умови, технології, що сприятимуть літературному розвитку школяра, який, реалізуючи психічний розвиток особистості, забезпечує формування механізмів її спілкування з культурою, розширює уяву й емоційну чуйність до літературних творів.

Сутність літературної освіти молодшого школяра полягає в розвитку інтелектуальної та емоційної сфери кожного учня, повноцінних навичок читання, мовлення, ознайомленні школярів з дитячою літературою в поєднанні жанрових форм, авторської і тематичної розмаїтості, у художньо - естетичному освоєнні тексту і дитячої книжки, у формуванні творчих здібностей.

Книга збагачує дитину розу­мово, духовно, морально та естетично, адже кожний художній твір несе відповідну інформацію про певні події, життєві ситуації, явища і закони природи, розширює життєвий досвід дитини, збагачує її словниковий запас, розвиває мовлення. Через зміст та ідейну спрямованість художнього слова під умілим керівництвом педагога учень пізнає елементи мо­рально-етичної культури, засвоює найважливіші загальнолюдські цінності та норми поведінки народу, краю, в якому живе. На думку Сухомлинського В.О., це зміцнює "природне бажання дитини ставати кра­щою". Осмислення змісту художніх творів, почуттів і вчинків їх персонажів викликає в учнів співпережи­вання, дає їм можливість зрозуміти внутрішній світ інших людей, дитина вчиться висловлювати співчуття, оцінні судження. Саме тому формування читацької компетентності передбачає емоційно-ціннісний розвиток на уроках літературного читання.

Під емоційно-ціннісним розвитком розуміємо цілеспрямоване формування в учнів системи значу­щих для особистості та суспільства ціннісних орієн­тацій, розвиток їхньої емоційно-почуттєвої сфери.

Відомо, що емоційно-ціннісний розвиток особис­тості здійснюється протягом усього періоду навчання в школі, але саме в початкових класах закладаються основи ціннісних орієнтацій, вольового розвитку і виявляється особлива сензитивність до емоційного розвитку. З огляду на це, розвиток емоційної і почут­тєвої сфери молодших школярів, їхнього уміння висловлювати оцінні судження, ставлення до себе та інших, до світу, а також уміння правильно оціню­вати свої вчинки та вчинки інших, прищеплення за­гальнолюдських і національних цінностей є досить актуальною проблемою.

Реалізується це завдання через емоційно-ціннісну складову читацької компетентності, яка передбачає :

  • формування знань учнів про цінності та загальнолюд­ські моральні якості на матеріалі художньої літератури морально-етичної тематики;
  • розвиток емоційної та почуттєвої сфер молодших школярів;
  • формування їхніх умінь висловлювати оцінні судження.

Перший аспект передбачає виділення об'єктів, до яких потрібно сформувати ціннісне став­лення (вибір цінностей). Формуванню в учнів знань про цінності сприяє спеціально дібраний зміст навчального матеріалу зі значним виховним потенціалом. Оптимальні можливості для духовного і морально-етичного виховання містить програма і зміст підручників із літературного читання для 2—4 класів автора О.Савченко. Особистісно зорієнтований стиль побу­дови підручників спрямовує вчителя не лише на визнання учня суб'єктом навчання, а й передбачає ознайомлення його з культурно-історичними тра­диціями народу, із нормами поведінки в суспільстві. На уроках літературного читання учні ознайомлю­ються з художніми творами, що сприяють розумінню ними змісту найважливіших загальнолюдських і на­ціональних цінностей.

Усвідомлення значення цінностей на уроках літературного читання відбувається також у процесі бесіди, аналізу художнього твору; під час розкриття теми твору і створення власного висловлювання, переказу твору тощо. Цінності не вивчаються, як знання, а "переживаються і проживаються у власному життєвому і художньому досвіді особистості, що формується".

Значна роль у процесі формування загальнолюд­ських моральних цінностей на уроках літературного читання в початкових класах належить учителю. Адже саме від того, які риси характеру притаманні педагогові, певною мірою залежить і формування духовного потенціалу його учнів.

Художня література, що є об'єктом вивчення на уроках літературного читання, є першоосновою для цілеспрямованого розвитку емоцій і почуттів учнів. Людські емоції та почуття найяскравіше виражають духовні запити і прагнення людини, її ставлення до дійсності. К.Д.Ушинський писав, що "ні слова, ні дум­ки, навіть вчинки наші не виражають так ясно нас самих і наше ставлення до світу, як наші почування". Емоційно-почуттєва сфера має велике значення для повноцінного сприймання і розуміння худож­нього твору, адже читацькі емоції є складовою про­цесу сприймання художнього твору. Зауважу, що:

—  від того, як буде сприйнятий учнями твір під час первинного ознайомлення з текстом, чи заціка­вить він їх, які емоції викличе, залежить ступінь засвоєння його морально-етичного змісту, якість аналізу і виховний вплив;

—  від того, як учитель прочитає твір, на чому зробить акценти, до чого приверне увагу учнів, зале­жить ставлення школярів до змісту прочитаного, що в ньому викличе у дітей позитивні емоції, співчуття, а що — негативне ставлення, засудження.

Читацькі емоції - це чуттєвий відгук читача, його переживання, які виникають у процесі сприймання літературного твору. Уміння емоційно відгукуватися на художні образи і картини є важливим читацьким умінням, без якого неможливе повноцінне сприй­мання та інтерпретація художнього тексту. Специ­фіка діяльності емоційної сфери дозволяє виокре­мити такі її складові.

1.  Емоційні читацькі реакції на зміст твору. Такі емоції викликають персонажі, їхня зовнішність, їхні якості, вчинки, події, проблеми, які вирішують персонажі твору, образи природи та ін. Так, герой твору може подобатися, викликати у читача емоційні переживання, співчуття, а може й не подобатися.

2.  Емоційні читацькі реакції може викликати художня форма твору, майстерність письменника — краса слова, ритм, звукосполучення, оригінальність створеного образу тощо. Ці реакції виявляються, наприклад, у таких оцінках: "Як ніжно звучать ці рядки!", "Як красиво написано!", "Цей вірш заворожує", "Коли я читав цей твір, то уявляв себе у вирі подій"...

З метою розвитку емоційно-почуттєвої сфери учнів доцільно, по-перше, раціонально використо­вувати "емоційний" потенціал навчального матеріалу, який подано у чинних підручниках з літературного читання (насамперед це робота над художнім твором, у процесі якої варто вчити учнів аналізувати власну почуттєву сферу, емоції героїв та автора твору); по-друге, матеріал підручника необхідно доповню­вати додатковими завданнями, які сприятимуть розвиткові у молодших школярів емоцій і почуттів. Так, працюючи над твором, учням доцільно пропону­вати запитання та завдання, спрямовані на розкрит­тя емоційної сфери героїв твору, емоцій і почуттів автора та виявлення особистісного ставлення до прочитаного.

Яким настроєм пройнятий вірш? Які слова посилю­ють цей настрій?

Які почуття виникли у вас, коли ви слухали цей твір?

Які почуття поет передає у вірші?

Які враження викликав у вас цей вірш (оповідання, опис)?

Що викликало у вас радість (смуток, занепоко­єння тощо)?

Прочитайте речення, в якому передається захоплення автора картинами природи.

Відшукайте в оповіданні слова, які передають почуття головного героя.

Як свідчать спостереження, молодші шко­лярі (особливо учні 1—2 класів) часто не знаходять потрібних слів, щоб висловити свої почуття і став­лення. З огляду на це необхідно збагачувати словник учнів словами, які виражають різні емоції та почуття.

Складним, проте необхідним є вміння виразно прочитати твір, тобто прочитати так, щоб передати настрій твору, емоції та почуття персонажів і своє ставлення до подій і героїв твору. Для цього учні мають розуміти думки персонажів, співпереживати їм, уявляти ситуацію, визначати своє ставлення до подій і знаходити певні інтонаційні засоби для вира­ження цих емоцій і почуттів. Навчити дітей переда­вати свої почуття і ставлення допоможе аналіз художнього твору і постановка завдання, наприклад: "Прочитати вірш так, щоб передати слухачам радісний настрій". Виразність читання підвищується, якщо учень намагається донести до слухачів те, що розуміє і відчуває сам.

Через ставлення до героїв художнього твору, до описуваних подій у дитини формуються певні уявлен­ня про навколишній світ, закони людського життя, морально-естетичні почуття, правила й етичні норми поведінки. Тобто, якщо герой твору справив на учня позитивне враження, школяр намагатиметься наслі­дувати його у вчинках і стосунках із людьми. Таким чином, формуючи оцінні судження в учнів, ми водночас виховуємо їх у морально-етичному плані, збагачуємо їхній морально-етичний досвід.

Умінням будувати оцінні судження дитина оволо­діває поступово. Так, формування оцінних суджень дітей у процесі художньо-мовленнєвої діяльності відбувається за наступними етапами:

  • сприймання художнього твору;
  • розуміння змісту художнього твору;
  • усвідомлення дій і вчинків героїв;
  • емоційний відгук на поведінку і вчинки героїв у формі співчуття, співпереживання, схвалення, засудження тощо;
  • оцінно-етичні висловлювання дітей щодо поведінки і вчинків героїв;
  • мотивація висловленої оцінки.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ціле­спрямоване формування в учнів знань про цінності, розвиток емоцій і почуттів молодших школярів у процесі опрацювання курсу літературного читання, уміння висловлювати своє ставлення до прочитано­го (прослуханого), вміння передавати це ставлення під час читання можна забезпечити тільки в резуль­таті добре спланованої системи роботи над поглиб­ленням емоційно-ціннісної складової читацької компетентності, основними напрямами якої є:

  • цілеспрямоване формування в учнів знань про цін­ності, усвідомлення їх значення для людських стосунків, повноцінного життя та ціннісних орієнтацій;
  • розвиток емоційної і почуттєвої сфери учнів;
  • формування умінь висловлювати елементарні оцінні судження щодо прочитаного.
Категорія: МО, семінар-практикум, ТГ | Додав: РІТА | Теги: МО, виступ, читання
Переглядів: 1504 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Вчителю 1 класу

Уроки читання
 
Для 1 класу
Я - за!
Яка година?
Пошук
Друзі сайту
Сайт управління

Копірайт
Значущі дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Останні коментарі
Подяка від Порталу