menu

Критеріальні показники сучасного аналізу уроку з точки зору здоров'язберігаючої педагогіки
06.03.2014, 14:28

Критеріальні показники сучасного аналізу уроку з точки зору

здоров'язберігаючої педагогіки

   Санітарно-гігієнічні:

-          санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чи­сто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наяв­ність кімнатних рослин, чиста дошка;

-          раціональне освітлення класу згідно із санітарно-гігієніч­ними вимогами;

-          відповідний тепловий режим, наявність термометра;

-          відповідність парт зросту й віку учнів;

-          ергономічність кольорового забарвлення навчального при­міщення;

-          оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан;

-          відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму — 10 Дб, звичайна спокійна роз­мова — 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здоров'ю, — 70 Дб);

-          тривалість застосування ТЗН згідно із санітарно-гігієніч­ними вимогами: 25-30 хвилин у 8-11 класах.

Організаційно-навчальні:

-          чергування, видів навчальної діяльності учнів (оптималь­но — не менше чотирьох-шести, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності — не більше 10 хви­лин);

-          щільність уроку -- 60-80 % , середньошвидкий темп уроку;

-          оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку;

-          профілактика втоми через оптимальне сполучення фрон­тальних, групових та індивідуальних форм роботи з учня­ми, зміну довільної та емоційної активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, зміну видів
навчальної діяльності;

-          застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35-й хви­линах уроку), масажних вправ релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу;

-          диференційовані домашні завдання — їх обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових та індивідуальних особливос­тей дітей, їх профільної спрямованості.

Психологічні:

-   урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів:

(у 6-8 років у дітей переважає наочно-дійове мислення; а 8 років у дітей починає формуватися абстрактно-логічне мислення;

в 11 — 15 років переважаючим видом діяльності є спілку­вання з однолітками, важливим є виявлення емоцій тощо);

-   урахування собливих потреб дитини (вад розвитку);

-   формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (поясненн виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчан­ня та взаємодопомога);

-   раціональне використання завдань, спрямованих на розви­ток пам'яті, уваги, уяви, мислення, мовлення; оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а із самим собою

-   створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб'єкт-суб'єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музичного супроводу тощо);

-   кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, ароматерапії, кольоротерапії, арт-терапії тощо;

-   вигляд учнів у кінці уроку:

·         відсутність стомлення,  висока працездатність, актив­ність, здоровий колір обличчя тощо;

·         урівноваженість психічного стану;

·         усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей;

·         віра у свої сили, настанова на успіх у житті.

4) Навчально-методичні:

- зв'язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров'ям люди­ни, увага до здоров'язбереження;

- особистісна зорієнтованість уроку;

спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компе-тентностей, цінностей;

-   формування в учнів життєвої мотивації на здоров'я, веден­ня здорового способу життя;

-   методи педагогічного впливу на учнів (оптимально — не мен­ше трьох видів за урок: словесний, наочний, аудіовізуаль­ний; самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо);

-   наявність можливості вільного вибору в учнів (виду на­вчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, само­пізнання);

-   наявність і застосування завдань різних рівнів з урахуван­ням особистісних можливостей учнів;

-   гармонійне поєднання навчання, виховання й розвитку учнів у навчальній діяльності;

-   домашнє завдання з можливістю вибору різних рівнів його складнощів, коментування правильності його виконання.

Основні вимоги здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу Індивідуально-диференційований підхід учителя до учня:

•       вивчення й максимальне врахування вікових та індивідуаль­них особливостей учня, його нахилів і можливостей, інтересів та потреб, конституції, характеру, темпераменту; відстеження результативності педагогічного впливу на особистісний розви­ток та здоров'я дитини;

•       наявність у закладі різних варіантів навчальних програм, під­ручників, дидактичних матеріалів;

•       постійний систематичний аналіз і оцінювання способів індиві­дуального засвоєння учнями програмного матеріалу;

•       використання різноманітних форм занять, сучасних методів, навчання (рольових ігор, діалогів, тренінгів), особистісно зна­чущих для кожного учня навчальних завдань і ситуацій;

•       використання індивідуально значущих стимулів до зацікавле­ної роботи;

•       порівняння учня не з іншими (за принципом «краще — гірше»), а із самим собою («Я сьогодні став кращим, ніж учора, а завтра намагатимусь бути кращим, ніж сьогодні»).

Індивідуально-диференційований підхід до учнів вимагає від­мови педагога від репродуктивних методів навчання та викорис­тання інноваційних методів.

Раціональна організація навчально-виховного процесу:

нормування навчального навантаження і профілактика стом­люваності учнів;

•    організація оптимального рухового режиму дітей (з урахуванням їхніх вікових особливостей);

зміна видів і форм навчальної діяльності.

Упровадження здоров'язберігаючих технологій:

•       залучення дітей до ігрової діяльності, ритмічних вправ, фізкультхвилинок;

•       арт-терапія — оздоровлення дітей через мистецтво;

•       залучення до занять музикою, живописом, ліпленням, хорео­графією, театром;

•       терапія через працю, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я дитини, розвитку й удосконаленню її фізичних і духо­вних сил.

Взагалі йдеться не лише про обов'язкові заняття фізичною культурою, а й про використання здоров'язберігаючих освітніх технологій, спрямованих на активне проведення уроків, внесення

КРИТЕРІЇ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ УЧНІВ НА УРОЦІ

 

Критерії здоров'язбереження

Характеристика

Обстановка та гігіє­нічні умови в класі

Температура і свіжість повітря, освітлення, моно­тонні неприємні звукові подразнення

Організація навчального процесу

Розклад занять, обсяг домашніх завдань

Кількість видів навчальної діяльності

Види навчальної діяльності: опитування, пись­мо, читання, розповідь, відповіді на питання, розв'язання прикладів, розгляд, списування і т. д.

Кількість видів викладання

Види викладання: словесний, наочний, аудіовізу­альний, практична робота, самостійна робота

Наявність методів, що сприяють активізації

Метод вільного вибору (вільна бесіда, вибір спосо­бу дії, свобода творчості).

Активні методи (учень у ролі вчителя, дослідни­ка; ділова гра, дискусія). Методи, спрямовані на самопізнання і розвиток (інтелекту, емоцій, спіл­кування, самооцінки, взаємооцінки)

Поза учня

Правильна посадка учня зміна видів діяльності вимагає зміни поз

Наявність, місце, склад і тривалість моментів оздоровлення на уроці

Фізкультхвилинки, динамічні паузи, дихальна гімнастика, гімнастика для очей, масаж активних точок

Наявність мотивації діяльності учнів на уроці

Зовнішня мотивація: оцінка, похвала, підтримка, момент змагання.

Внутрішня мотивація: прагнення дізнатися біль­ше, радість від активності, інтерес до матеріалу

Психологічний клімат на уроці

Взаємостосунки на уроці: вчитель — учень (ком­форт — напруженість, співпраця — авторитар­ність, урахування вікових і статевих особливос­тей); учень — учень (співпраця — суперництво, дружелюбність — ворожість, активність — пасив­ність, зацікавленість — байдужість)

Емоційні розрядки

Жарт, посмішка, гумористична або повчальна картинка, прислів'я, афоризм, музична хвилинка

 

Проведення фізкультхвилинок має вирішувати такі завдання:

1)     зменшення втоми та зниження негативного впливу одноманіт­ної робочої пози;

2)     активізація уваги учнів та підвищення можливостей до сприй­няття навчального матеріалу;

3)     звільнення учня на деякий час від напруження мозку.

Це можуть бути різноманітні рухи, гра, співи, щось нове та не­звичне. Після фізкультхвилинки учні стають більш активними, їх­ня увага активізується, з'являється зацікавленість у подальшому засвоєнні знань.

Вимоги до організації та проведення фізкультхвилинок

1)     Фізкультхвилинки проводяться на початковому етапі втоми (8-14-та хвилина уроку), залежно від віку учнів, складності матеріалу;

2)     для молодших школярів доцільно робити фізкультпаузу між 15-20-ю хвилинами уроку;

3)     вправи мають бути цікавими та простими у виконанні;

4)     тривалість проведення — 2-3 хвилини;

5)     під час проведення фізкультхвилинки учні можуть сидіти за пар­тами або стояти біля них, або біля дошки, поодинці чи групами.


Категорія: Методичний порадник | Додав: РІТА | Теги: сучасний урок, здоров'я дітей
Переглядів: 1374 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]