06.03.2014, 14:28 | |||||||||||||||||||||||
Критеріальні показники сучасного аналізу уроку з точки зору здоров'язберігаючої педагогіки Санітарно-гігієнічні: - санітарно-гігієнічний режим: провітрене приміщення, чисто вимита підлога, відсутність пилу на підвіконнях, наявність кімнатних рослин, чиста дошка; - раціональне освітлення класу згідно із санітарно-гігієнічними вимогами; - відповідний тепловий режим, наявність термометра; - відповідність парт зросту й віку учнів; - ергономічність кольорового забарвлення навчального приміщення; - оснащеність уроку необхідним обладнанням, задовільний його стан; - відсутність монотонних звукових подразників (комфортний для людини рівень шуму — 10 Дб, звичайна спокійна розмова — 40 Дб, максимально можливий рівень звуку, який не шкодить здоров'ю, — 70 Дб); - тривалість застосування ТЗН згідно із санітарно-гігієнічними вимогами: 25-30 хвилин у 8-11 класах. Організаційно-навчальні: - чергування, видів навчальної діяльності учнів (оптимально — не менше чотирьох-шести, середня тривалість одного виду навчально-пізнавальної діяльності — не більше 10 хвилин); - щільність уроку -- 60-80 % , середньошвидкий темп уроку; - оптимальний розподіл навчального матеріалу та доцільність навантаження учнів протягом уроку; -
профілактика втоми через оптимальне сполучення фронтальних,
групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміну довільної та емоційної
активності й розслаблення, чергування періодів активності й розслаблення, зміну
видів - застосування протягом уроку динамічних пауз, фізкультхвилинок (для очей, шиї, хребта, пальців рук на 20 і 35-й хвилинах уроку), масажних вправ релаксаційних пауз, хвилин розслаблення з використанням музичного супроводу; - диференційовані домашні завдання — їх обсяг, робочий ритм, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх профільної спрямованості. Психологічні: - урахування вікових психолого-фізіологічних особливостей учнів: (у 6-8 років у дітей переважає наочно-дійове мислення; а 8 років у дітей починає формуватися абстрактно-логічне мислення; в 11 — 15 років переважаючим видом діяльності є спілкування з однолітками, важливим є виявлення емоцій тощо); - урахування собливих потреб дитини (вад розвитку); - формування мотивації на досягнення успіху в навчанні (поясненн виконання завдань, підтримка зацікавленості, успіхів учнів учителем, організація інтерактивного навчання та взаємодопомога); - раціональне використання завдань, спрямованих на розвиток пам'яті, уваги, уяви, мислення, мовлення; оцінювання навчальної діяльності дітей шляхом порівняння навчальних досягнень учня не з іншими, а із самим собою - створення емоційно-позитивного клімату навчання (суб'єкт-суб'єктна взаємодія, наявність емоційних розрядок, добрих жартів, посмішок, використання гумористичних картинок, афоризмів, музичного супроводу тощо); - кваліфіковане застосування елементів музикотерапії, рухотерапії, ароматерапії, кольоротерапії, арт-терапії тощо; - вигляд учнів у кінці уроку: · відсутність стомлення, висока працездатність, активність, здоровий колір обличчя тощо; · урівноваженість психічного стану; · усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей; · віра у свої сили, настанова на успіх у житті. 4) Навчально-методичні: - зв'язок теми, мети, змісту уроку з життям і здоров'ям людини, увага до здоров'язбереження; - особистісна зорієнтованість уроку; спрямування уроку на розвиток життєвих навичок, компе-тентностей, цінностей; - формування в учнів життєвої мотивації на здоров'я, ведення здорового способу життя; - методи педагогічного впливу на учнів (оптимально — не менше трьох видів за урок: словесний, наочний, аудіовізуальний; самостійної, активної, інтерактивної діяльності тощо); - наявність можливості вільного вибору в учнів (виду навчальної діяльності, способу діяльності, рівня складності завдань, способу взаємодії, доведення особистісної думки, самооцінки і взаємної оцінки результатів діяльності, самопізнання); - наявність і застосування завдань різних рівнів з урахуванням особистісних можливостей учнів; - гармонійне поєднання навчання, виховання й розвитку учнів у навчальній діяльності; - домашнє завдання з можливістю вибору різних рівнів його складнощів, коментування правильності його виконання. Основні вимоги здоров'язберігаючого навчально-виховного процесу Індивідуально-диференційований підхід учителя до учня: • вивчення й максимальне врахування вікових та індивідуальних особливостей учня, його нахилів і можливостей, інтересів та потреб, конституції, характеру, темпераменту; відстеження результативності педагогічного впливу на особистісний розвиток та здоров'я дитини; • наявність у закладі різних варіантів навчальних програм, підручників, дидактичних матеріалів; • постійний систематичний аналіз і оцінювання способів індивідуального засвоєння учнями програмного матеріалу; • використання різноманітних форм занять, сучасних методів, навчання (рольових ігор, діалогів, тренінгів), особистісно значущих для кожного учня навчальних завдань і ситуацій; • використання індивідуально значущих стимулів до зацікавленої роботи; • порівняння учня не з іншими (за принципом «краще — гірше»), а із самим собою («Я сьогодні став кращим, ніж учора, а завтра намагатимусь бути кращим, ніж сьогодні»). Індивідуально-диференційований підхід до учнів вимагає відмови педагога від репродуктивних методів навчання та використання інноваційних методів. Раціональна організація навчально-виховного процесу: нормування навчального навантаження і профілактика стомлюваності учнів; • організація оптимального рухового режиму дітей (з урахуванням їхніх вікових особливостей); зміна видів і форм навчальної діяльності. Упровадження здоров'язберігаючих технологій: • залучення дітей до ігрової діяльності, ритмічних вправ, фізкультхвилинок; • арт-терапія — оздоровлення дітей через мистецтво; • залучення до занять музикою, живописом, ліпленням, хореографією, театром; • терапія через працю, що сприяє збереженню і зміцненню здоров'я дитини, розвитку й удосконаленню її фізичних і духовних сил. Взагалі йдеться не лише про обов'язкові заняття фізичною культурою, а й про використання здоров'язберігаючих освітніх технологій, спрямованих на активне проведення уроків, внесення КРИТЕРІЇ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖЕННЯ УЧНІВ НА УРОЦІ
Проведення фізкультхвилинок має вирішувати такі завдання: 1) зменшення втоми та зниження негативного впливу одноманітної робочої пози; 2) активізація уваги учнів та підвищення можливостей до сприйняття навчального матеріалу; 3) звільнення учня на деякий час від напруження мозку. Це можуть бути різноманітні рухи, гра, співи, щось нове та незвичне. Після фізкультхвилинки учні стають більш активними, їхня увага активізується, з'являється зацікавленість у подальшому засвоєнні знань. Вимоги до організації та проведення фізкультхвилинок 1) Фізкультхвилинки проводяться на початковому етапі втоми (8-14-та хвилина уроку), залежно від віку учнів, складності матеріалу; 2) для молодших школярів доцільно робити фізкультпаузу між 15-20-ю хвилинами уроку; 3) вправи мають бути цікавими та простими у виконанні; 4) тривалість проведення — 2-3 хвилини; 5) під час проведення фізкультхвилинки учні можуть сидіти за партами або стояти біля них, або біля дошки, поодинці чи групами. | |||||||||||||||||||||||
Категорія: Методичний порадник | | | |||||||||||||||||||||||
Переглядів: 1374 | Завантажень: 0 |
Всього коментарів: 0 | |