1 жовтня — Ярини. Цей день ще називають «журавлиним літом».
2 жовтня — Трохима. В цей день хлопці й дівчата обирали собі пару.
3 жовтня — Дениса. Північний вітер — на холод, південний — на тепло, західний — на сльоту, а східний — погода зимна, але сонячна.
5 жовтня — Фотія. Якщо листя з берези ще не впало, то сніг ляже пізно.
8 жовтня — Єфросинії, Сергія Капустяника. За повір'ям, пошаткована капуста мала довго зберігатися.
9 жовтня   —   Івана   Богослова. Завершували всі польові роботи.
14 жовтня — Покрови Пресвятої Богородиці. Починалися вечорниці та весілля.
20 жовтня — Сергія Послушного. Зазимки.  З цього дня вже чекали зими.
22 жовтня — Євлампія. Цей день називали «болотихою». Куди ріжки місяця покажуть, звідти будуть вітри.
30 жовтня — Осія. В цей день колесо з віссю прощається — кінець літнього шляху.
31 жовтня — Луки. Лука осінній лікує всі недуги. Замовляють від хвороб.14 жовтня — Покрова Божої Матері
ПОКРОВА
Свято Покрови Божої Матері — велике християнське свято. Це чудесне явлення Богородиці, в якому відбилось її материнське заступництво за всіх християн перед Господом, сталося в IX столітті у Влахернській церкві м. Константинополя, куди в V столітті з Палестини були перенесені риза Богоматері, її головний покрив (омофор) та частина пояса.
На Константиполь напали сарацини й взяли його в облогу. Не маючи достатньо сил для відсічі загарбникам, мешканці Константинополя поклали надію на Пресвяту Богородицю. В неділю, під час літургії, з'явилася Пречиста Діва, йшла вона по повітрю. Богородиця сяяла небесним світлом і була оточена ангелами і сонмом святих. Схилившись, Пречиста Діва почала зі сльозами молитися за християн про позбавлення їх від ворожого нашестя і довгий час перебувала в молитві. Закінчивши її, зняла зі своєї голови покривало (омофор) і розпростерла його над людьми, що молилися в храмі. Покров у руках її сяяв яскравіше від променів сонця.
Пречиста Діва стояла на повітрі, молитовно здійнявшії руки. Поки була там Богородиця, видиме було й покривало, а коли вона відійшла, зробилось невидимим. Заступництвом Пресвятої Діви ворог був відігнаний від стін Константинополя.
У Київській Русі свято Покрови стали відзначати близько 1165 року. Вона вважається заступницею України і Війська Запорозького. Божа Мати неодноразово являлася й над Україною, зокрема на горі Почаївській — у вогняному стовпі двом ченцям, де Вона залишила на камені слід стопи Своєї, з якого й досі тече цілюща свята вода. У Києво-Печерській лаврі Богородиця являлася багатьом українським святим.
У народі шанують Покрову як заступницю дівчат. Котрі бажають щасливо одружитися, в цей день моляться до Неї: «Свята Мати-Покрівонько, покрий мою голівоньку хоч хусткою, хоч наміткою, аби не бути дівкою». Старі люди промовляють: «Покрова покриє воду льодом, землю — снігом, а дівчат — шлюбним вінцем»,— бо надворі стоїть вже пізня осінь, пора весіль.
Покрова наче стає містком від літа до зими, тому на Покрову закінчують всі польові роботи.