Школа Життя Ш.Амонашвілі та батьки - Видатні педагоги - Записник - Вересневий передзвін (сайт-портфоліо)
Понеділок, 05.12.2016, 12:27                        Ви увійшли якГість | Група "Гости"Вітаю ВасГість| RSS                    Головна | Мій профільРеєстрація | ВихідВхід
 
О.Савченко

фото

В.Науменко

фото

2 клас

фото

Міні чат
Ловці снів

Мій блог

Статистика

Онлайн всього: 8
Гостей: 8
Користувачів: 0
Увага!
Сайт відвідали
...

Записник

Головна » ЗАПИСНИК » Видатні педагоги

Школа Життя Ш.Амонашвілі та батьки

        Батьки, що віддали дітей у Школу Життя, повинні бути інформовані про спрямування школи і ті ідеї,за якими будується освітній процес. Деякі нововведення можуть викликати в них здивування (відмова від звичайного набору навчальних предметів, істотна зміна характеру занять, скасування оцінок на користь змістовних оцінних суджень; їм  може видатись перевантаженим зміст освітніх курсів і т. п.) Необхідна, особливо в перші роки, змістовна роз'яснювальна робота серед батьків. Для прискорення довірливого ставлення до Школи батькам надається можливість час від часу бути присутніми на уроках і на заняттях з дітьми, деякі з них, хто має відповідну підготовку, можуть бути запрошені для участі в освітньому процесі як керівники гуртків, для проведення циклу бесід, для організації походів та екскурсій. Для батьків організовуються дитячі концерти, спектаклі. Інколи через дитину провідні вчителі, класні керівники надсилають батькам листа із повідомленням про успіхи дитини.

    Два рази на рік (наприкінці першого півріччя та в кінці року) батьки отримують пакети, які готують їм діти і вміст яких наочно говорить батькам про успіхи їх дітей. У пакети кладуться також характеристика на Дитину стосовно її духовного, морального, особистісного розвитку.

  „Якщо людина пройшла своє дитинство без спілкування із самими добрими, ласкавими, мудрими, палко люблячими її людьми – з дідусями й бабусями, це означає, що вона втратила тисячу чарівних казок, тисячу захоплюючих прогулянок, тисячу радощів від виконання бажань, тисячу мудрих настанов, у тисячу разів виявилася більше незахищеною, у тисячу разів більше спіткнулася об камені й у тисячу разів більше їй не співчували в її горі „.

                        Ш.Амонашвілі.  Педагогічна симфонія.

   Головна мета Школи Життя полягає по перше,в тому, щоб батьки прийняли школу як дім душі і серця своїх дітей і тому постійно піклувалися про неї,

 приходили їй на допомогу, по друге, у тому, щоб допомогти батькам також установлювати гуманно-особистісні взаємини з дітьми в родині.

  З цією метою під керівництвом методичної служби організовується батьківський семінар чи університет з проблем сімейного виховання. На ньому батьки довідуються про природні прагнення дитини до розвитку, дорослішання, свободи, про важливість виховання в дитині її духовного життя, про необхідність оточення її почуттями любові, доброти, поваги. Батьки навчаються конкретним способам гуманно-особистісного спілкування з дітьми. Для батьків організовуються індивідуальні консультації у зв'язку з виникненням ускладнень у сімейних взаєминах.

  Старання Школи Життя в роботі з батьками спрямовані на те, щоб дитина  виявилась в єдиному освітньому середовищі в  школі та родині.

  Школа Життя розглядає родину як опору всього майбутнього. Вчителі і вихователі, піклуючись про повніше розкриття виховного потенціалу родини, залучають батьків до деяких ідей гуманної педагогіки.

- Діти від народження несуть у собі добрі наміри – це великий закон. Але так само , як кожен аромат, навіть найкращий, не може довго насичувати простір, так і добрий намір розпорошується внаслідок різних впливів. Дитина не зла, але дуже швидко може засвоїти спадщину атавізму. З дрібних подробиць життя можуть складатись погані звички, які можна назвати ворітьми зла.

  - Вся любов матері повинна бути твірною енергією, дуже спокійною, щоб не пригнічувати дитину, не обтяжувати, і щоб вона росла ,повною мірою розвиваючи свій дух і здібності.

   «Після шести років дитина починає відчувати потребу в батьківській любові. Функція матері – забезпечити їй безпеку в житті; функція батька – вчити її, спрямувати її у вирішенні завдань, які ставить перед дитиною  те суспільство, в якому вона народилася. В ідеальному випадку материнська любов не намагається перешкоджати дорослішанню дитини, не культивує її безпорадність. .Бажання, щоб дитина стала незалежною і поступово

відокремилась від неї, повинне бути частиною її життя...Батьківська любов ...повинна бути скоріш спокійною й терплячою, ніж владною й страхітливою. Вона повинна забезпечувати зростаючій дитині все сильніше почуття впевненості у своїх силах і згодом дозволити їй самій розпоряджатися собою й обходитись без батьківського керівництва».

      Фромм. «Антологія гуманної педагогіки», М., 2000.

- Велике значення виховання: воно є живленням усім піднесеним та

витонченим .Батьки повинні прагнути дати дітям уявлення про дивовижний світ на найвищих , прекрасних образах .Виховання буде повним, якщо зможе піднести привабливість духовного, морального блага. Дбайливе виховання відкриває можливість правильної освіти. Родини повинна перейнятися розумінням величезної важливості освіти для сьогодення та майбутнього дітей.

- Кожна дитина приходить у земне життя з уже вкладеним характером. Можна облагородити й піднести сутність людини, але не можливо змінити її. Потрібно, щоб  наставники усвідомили цю істину. Вони повинні насамперед розпізнати незмінну сутність дитини і  уже виходячи з цього, докладати зусиль для її удосконалення. Мати іноді вдало вгадує цю сутність і починає спочатку інстинктивно , а потім і свідомо докладати зусиль для того, щоб підготувати дитя до складнощів земного перебування. Але чи всюди зустрічається виховання свідоме і дбайливе ? На жаль, є чимало родин, де питання виховання взагалі не порушуються, діти ростуть самі по собі, ласкава рука не торкнеться їх і голос близький не розповість про світ чудесний.

- Кожна мати , підходячи до колиски дитини, нехай скаже першу формулу освіти: ти все можеш! Усвідомлення «Все можу» не є похваляння, а лише усвідомлення своєї внутрішньої сили. Не потрібні заборони; навіть шкідливе не забороняти, краще перевести увагу  дитини на привабливіше і корисне.

- Після трьох років організм повен сприйняття. Після семи років  уже багато чого загублено. Рука вихователя вже при першому кроці дитини повинна звернути її увагу на деякі далекі світи, вказати їхню безмежність.

    - Вилучаються неправда, брутальність і глузування, зрада навіть у зачатку неприпустима.

- Робота   «як дорослі»  заохочується. Малі люблять роботу  «великих».

- Найкорисніше – вміти поєднати ніжність любові із суворістю обов’язку. Чиста, велика любов народжує шляхетність духу, яка може переродити людину. Любов є істина . Радість є особлива мудрість. Ласка є частина правди.

- Бережіть дітей від усього помилкового. Вбережіть від поганої музики; від лихослів’я, помилкових змагань. Мускули не повинні забивати розум і серце.

 - Потрібно вилучити всі слова заперечення. Заперечуючий бідний, стверджуючий багатий. Заперечуючий нерухомий, стверджуючий спрямований. Заперечуючий не правий постійно, стверджуючий правий завжди.

- Не без причини людина народжується у певній країні і належить певному народу. Дитина від народження несе в собі обов'язок перед батьківщиною. Воістину , той може краще служити людству, хто зробить це від любові до Батьківщини.

- Уважність повинна розвиватись із дитячих років. Нехай вона буде вродженою, але необхідно відкрити їй двері.

-У вихованні перше місце належить сприйняттю краси. Людина повинна належати красі. Хто не знає шляхів краси, той не насмілиться звернутись до висот божественних

- Слід змалку привчити засвоювати красу звуку. Музикальність має потребу в навчанні. У кожній дитині закладена схильність до звуку, але без виховання вона спить.

- Брутальність принижує людину. Брутальність – це морок неуцтва. Слід усіма силами викорінювати брутальність.

- Діти не жорстокі, поки не побачать першу жорстоку дію; вона ніби відкриває потік темного хаосу.

-У випадку виникнення непорозуміння мовчки посидіть разом і подумайте одну думу. Незабаром зрозумієте, наскільки корисна така мовчазна рада.

   - Навчіть бути терплячим без потурань. Вогнем серця намагайтесь збудити до життя кращі почуття дитини.

- Головне – заговорити про духовне. Шлях духу, як ніщо інше, розвиває свідомість і очищує життя. Одна година посутньої бесіди може назавжди опромінити сутність дитини.

- Діти гостро сприймають яскраві людські якості. Дорослі найчастіше не реагують на почуття героїзму, чи іронізують із цього приводу. Але діти люблять народних героїв. Вони захоплюються подвигами і мріють бачити самих себе на місцях борців за правду.

- Говорячи про якості любові, відзначимо любов затримуючу  і любов спрямовуючу. Власне кажучи, перша любов земна, а друга небесна. Але яка безліч творінь зруйнована першою, така ж безліч окрилена другою.

- Обстановка будинку також накладає відбиток на все життя. Навіть найбідніша хатина не образить духовного почуття дітей. Але вони дуже чуйно ставляться до атмосфери, що панує в будинку, до всього домашнього укладу. Молитва краще живе в чистому будинку.

- Можна спостерігати розбіжності між дорослими і дітьми. Зазвичай дорослі нав'язують дітям гру за своїм розумінням замість того, щоб спостерігати, куди спрямовується увага дитини. Діти люблять не самі іграшки, але початки майстерності, вкладені в них.

      Батьки і всі члени родини виявляють виняткову повагу по відношенню  до вчителя дитини. Про вчителя в родині говорять із повагою, любов’ю, довірою. Обов’язок родини - підняти в очах дитини образ і працю вчителя, боротися за зміцнення авторитету вчителя в суспільстві.

      Батьківська громадськість, країна, держава, законодавчі органи держави повинні повністю осмислити ту істину, що вчитель є творець майбутнього. Народ, забувши вчителя, забуває про своє майбутнє.

     Ганьба країні, де вчителі перебувають в бідності та приниженні. Сором тим, хто знає, що дітей їх учить учитель, що бідує. Чи можна довірити дітей людині, яка обтяжена , принижена і злиденна.?

      Батьківська громадськість, що складає переважну більшість, у всіх прошарках населення, і по суті своїй має виключний вплив на всі сфери суспільного і державного життя, зобов'язана піклуватись про те, щоби праця вчителя була винагороджена не лише матеріально, але й загальною повагою, і щоб вчителювання стояло на одному з вищих ступенів державності.

  • Батьківська громадськість Школи Життя додає всіх організованих зусиль, щоб учителям їхніх дітей були створені умови, що сприяють їхнім творчим устремлінням.  
Категорія: Видатні педагоги | Додав: РІТА (10.06.2016)
Переглядів: 114
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Вчителю 1 класу

Уроки читання
 
Для 1 класу
Я - за!
Яка година?
Пошук
Друзі сайту
Сайт управління

Копірайт
Значущі дати
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Останні коментарі
Подяка від Порталу