"ЩО В МЕНІ ХОРОШОГО?"

Діти надписують сонечко, вказуючи, які гарні риси характеру їм притаманні.

УчительСонечка в класі враз засіяли,

Зразу тепліше й світліше всім стало.

Цікаво як вийшло, погляньте, будь ласка,

В нас - мамина ніжність,

Бабусина ласка,

Татова сила, дідова щирість,

Веселість сестриці і турботливість,

Братова вправність

І друзів гостинність,

Мудрість людська

І любов Батьківщини.

Та кожен з нас - унікальний.

Нема на світі другої

Такої ж, як Я, людини.

Діти

А тепер наш другий клас

Стане сонечком для вас.

Учитель

У нас чудові діти,

Що зможуть вас зігріти.

Учні розповідають, яка в кого з них головна риса характеру.

"ЗАСВІТИЛО СОНЕЧКО ДЛЯ"

Діти тримають сонечко (2-3 дітей). Решта (діти, батьки, гості) по черзі називають гарні риси (найкращі) свого "Я" і стають "промінчиком" сонечка.

Чим більше промінців, тим ясніше сяє сонечко.

Всі вітають одне одного, дякують одне одному.

Учитель

Спалахнула свічечка ясним полум'ям.

Підійдіть погрітися, кому холодно.

Крихітку любові нашої візьміть,

Добрі слова наостанок скажіть!

Кожний, хто хоче, говорить слова звертання чи подяки, ділиться своїми думками.

"ЩО В ТЕБЕ ХОРОШЕ?" (Чим я зігріваю людей?)

Сашко - дотепністю; Влада - ніжністю; Гліб - розумінням; Сергійко - турботою.

Дітям ще важко називати риси характеру, тому можна заготовити заздалегідь промінці з написаними рисами характеру, а діти тільки розподілятимуть їх.

Учитель

Отож, любі діти!

Нам разом гарно жити,

Бо кожен з вас

Несе для нас

Найкраще, що є в людині,

На радість нам, батькам, гостям

І неньці Батьківщині.

І запам'ятайте назавжди, навіки:

Ти можеш бути, мій друже,

Маленьким іще,

А сонце в тобі -

тепле, щедре, велике!

Матуся

Діти, дійсно виходить диво:

В унікальному Я стільки МИ укладається.

Щоб виросло Я, стільки люди стараються,

Дарують нас любов'ю і теплом,

Коханням, ласкою, відвертістю, терпінням.

Діти і батьки додають свої слова.

Учитель

І ми за це відплатимо добром,

Любов'ю, працьовитістю, сумлінням.

Як Влада, будемо турботою всіх зігрівати,

Як Гліб - мислити, як Марік - вболівати,

Як Женя - заспокоювати, як Лєра - розважати.

Діти

Ми зуміємо для вас

Сонечками стати!

Діти виконують "Пісню про Сонечко".

Матуся

Візьми, дитя, з собою сонце доброти,

Любові, ніжності, турботи.

Нехай його невтомні промінці

Ніколи не цураються роботи.

Татусь

Хай пам'ятає серденько твоє

Про ніжність, відданість і ласку,

І стане схожим все життя твоє

На добру, мудру і щасливу казку!

Син (донечка)

Світить завжди! Світить усюди!

Цього ж бо потребують люди!

Світити ясно до кінця -

Любов'ю виповняти вщерть серця!

Завжди! До днів останніх донця!

Це гасло у житті моє і сонця!

І мрію я про щастя і успіх.

Я буду ясним сонечком для всіх!

ГРА „ЩО ЗМІНИЛОСЯ? ”

За сигналом учень заплющує очі. У цей час треба заховати якийсь предмет або переставити речі. Учень має сказати, що змінилося.

ГРА „ВПІЗНАЙ ЗА ГОЛОСОМ"

Діти стають у коло. Один з учнів (ведучий) виходить на середину і заплющує очі. Решта рухається по колу і співає пісні. За сигналом діти зупиняються, хтось з учасників гри говорить (можна змінити голос): „Ти загадку відгадай, хто покликав тебе, впізнай!". Ведучий розплющує і називає ім’я того, хто говорив. Якщо ім’я названо правильно - той, кого назвали, стає в середину кола.

ГРА „ВПІЗНАЙ ЗА СМАКОМ”

Заплющивши очі, учень відкриває рота. Йому кладуть до рота щось смачненьке. Треба впізнати, що це і розказати: який має смак, колір, форму тощо.

ГРА "ВГАДАЙ,ЩО В РУЦІ"

Діти вчаться виділяти суттєві ознаки овочів, фруктів, визначати за частинами ціле. У ході гри, коли діти опускають руки в мішок (не дивлячись у нього), беруть предмет (овочі чи фрукти), який там знаходиться, описують його, інші учні відгадують. Програє той, хто неправильно опише чи вгадає предмет.

ГРА "ЧИ БУВАЄ ТАК?"

Вчитель читає вірш. Діти повинні помітити те, чого насправді не буває, і довести свою думку. (Вчитель зачитує по два рядки, а діти пояснюють, чого насправді не буває)

Що у зими на порозі

Цвітуть маки на морозі.

А у літа на печі

Замерзають калачі.

А у весни в кінці поля

Листя скинула тополя.

А в осені коло стежки

Вбрались верби у сережки.

А ми стали коло хати

Та й не можемо розібрати, -

Кому іти рибу пасти,

Кому воду в копи класти,

Кому піски молотити,

Кому сніги волочити.

ГРА „ХТО ЯКУ РОБОТУ ЛЮБИТЬ”

Діти стають у коло. На середину виходить учень. Він тихенько повідомляє вчителеві своє улюблене заняття й дістає кольоровий жетон. А учні жестами, пантомімою показують свою відгадку (гру в футбол, з ляльками, читання книжки, малювання, гімнастику тощо), а учень, який стоїть у колі, вручає жетон тому, хто відгадав його улюблене заняття. Учень із жетоном виходить на середину. Гра продовжується.

ГРА „ХТО ЗАХОВАВСЯ”

Учні під музику або спів ходять по колу, повторюючи різні рухи за ведучим. Потім той стає в круг, закриває очі, а один з учнів ховається. Ведучий відкриває очі і говорить, кого немає. Гру проводять доти, поки кожний не побуває у середині круга.

ГРА „ЩО НАМ ТРЕБА ЗНАТИ Й МАТИ? ”

Ведучий промовляє до учнів слова:

Щоб підлогу підмітати,

Що нам треба знати й мати?

Все, що знаєш, розкажи,

Що умієш - покажи!

Один учень розказує, а інший показує, як підмітати підлогу.

Коли діти лінуються після себе прибирати, то приказують:

Ой чим же я не хазяйка,

Чим не господиня?

Сім днів хати не мела,

Сміття не носила.

ГРА„ХТО ЦЕ ЗРОБИВ? ”

На столі лежать картинки зображенням донизу. Вчитель дає дітям завдання: „Розкажіть, хто працював, щоб виготовити той предмет, який зображений на картинці? ”; „Як називається професія людини, яка це зробила?".

Малюнки підбираються відповідно до теми. За правильну відповідь учні отримують бали.

ГРА„ВІДГАДАЙ,ЩО МИ РОБИМО?"

Ведучий виходить за двері. Інші учні домовляються між собою, що вони будуть робити (шити, рубати дрова, грати на скрипці, співати пісню).

Ведучий повинен відгадати, що зображають діти. Якщо він не відгадав, то знову іде за двері. Якщо відгадав - діти кричать: „Правильно! ” - і втікають, а ведучий їх ловить. Той, кого він спіймає і буде ведучим.