| 22.11.2016, 20:56 | |
I. Організаційна частина. II. Актуалізація опорних знань. Падав сніг, Падав сніг – Для усіх, усіх, усіх, І дорослих і малих, І веселих і сумних. Всім, хто гордо носа ніс, Він тихцем сідав на ніс. А роззяв, як на сміх, Залетів до рота сніг. Вереді за комір вліз І довів його до сліз. А веселі грали в сніжки – Сніг сідав їм на усмішки І сміявся з усіма: - Ой, зима, зима, зима! Ми зиму зустрічаємо І щиро так вітаємо! Іде вона з смішинками, Нарядними ялинками. Дерева вздовж по вулиці В убранні чарівнім, В повітрі стільки свіжості І стільки меду в нім. Іде зима з бадьорістю, Із свіжістю, з прозорістю, З прогулянками лижними І ще з святами різними. Ми любим дні морозні І щедрий сніговій, І зорі заворожені. Ми любим рік Новий ! Виконаємо пісню «Зимонька». Вчитель: Зима багата святами. Здавна в Україні дорослі та діти чекають їх з нетерпінням. Це веселі і таємничі обряди, добрі побажання, новорічні надії і сподівання, ворожіння, ігри, мелодійні щедрівки та колядки. Наші янголятка уже й вивчили танок до свят. Танець «Спи, Ісусику». III. Оголошення теми і мети. Що нині за днина, Що нині за свято, Що сюди зібралось Так гостей багато? Знаю, що за днина, Знаю, що за свято. За вікном сніжок летить, Вітром завіває, Тож спішіть усі до нас На свято Миколая! Ну, а хто сюди прийшов, Раді вас вітати Веселіться і радійте На нашому святі. Вчитель: Шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти – і добра казка зникає, а Миколай залишається. Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх. Маємо чого радіти, Добре знаєте ви, діти! Долетіла до нас вість, Що до нас в дорозі гість. Хто це? Кожен пам’ятай! Це святий наш Миколай! Діточок він всіх згадає, Їм дарунки посилає, Він вже близько, вже іде, Наша пісня хай гуде! Пісня. IV. Робота над темою. Розповіді учнів про Святого Миколая. Колись давно-давно, більше тисячі років тому, в Азії, ріс в одній родині хлопчик «добрий – предобрий», «слухняний – пре слухняний», як янголятко. Нічого не бракувало малому Миколі – ні одежі, ні їжі. Та він був сирота, мама вмерла рано, за нею і тато. Хлопчик ріс під опікою чужих людей. Він часто виходив на вулицю погратися з дітьми. Це були діти небагатих батьків. Микола їх жалів, але не знав, як допомогти. Був у Миколи старий учитель. Одного разу вони читали Святе Письмо: «Коли ти робиш добро, нехай твоя правиця не знає, що робить лівиця…».
Стояла глибока осінь. Миколка знав, що багато дітей у їхній околиці живуть бідно, у голоді і холоді. От родина старого Олександра. Мати хвора, в Петруся немає взуття, а мала Софійка вранці збирала на дорозі ломаччя, щоб було чим затопити в печі. Увечері Миколка тихо, щоб слуги не бачили, подався до комори. Набрав у торбину борошна, налив пляшечку олії, набрав повні кишені яблук, відшукав у своїй скриньці пару нових шкарпеток, нові постолики. Все це склав у велику торбину і сховав під своїм ліжком. Коли в домі всі поснули, він тихенько вислизнув із ліжка, пробрався до Олександрової хатини, поклав там торбину й чкурнув додому. Вранці старий Олександр не міг натішитися щедрими дарунками. Але хто це міг зробити? Кому подякувати? З того часу Миколка часто робив такі дарунки бідним сусідам. Люди молили Бога за невідомого, який їм допомагає. Та ніхто не здогадувався, що то був Микола. Миколині слуги стали помічати, що зникають харчі, одяг, паливо з комор. Стали пильнувати. Одного разу, коли Миколка тільки-но склав торбинку і вийшов із свого подвір’я, його наздогнав старий слуга. Думав, що то злодій. Тоді й стало відомо всім, хто піклується про бідних. Минули роки. Микола вивчився, став священиком. Усе своє добро роздав бідним людям і служив їм, як тільки міг. За це Господь дав йому силу творити добро ще більше. Коли ж Микола помер, його причислили до святих. Святий Миколай є «старшим» серед святих: опікується воїнами, володіє ключами від неба. Але більшість часу він проводить на землі, допомагаючи бідним у скруті, мандрівникам - у дорозі, мореплавцям – на морі. Всі рибалки мали в своїх куренях образ святого Миколая і брали його з собою, виходячи в море на промисел. Святий Миколай має владу над холодними вітрами й морськими штормами, рятує потопаючі кораблі, тому рибалки Причорномор’я приносили йому в жертву перший улов. Святий Миколай – є другий після Бога заступник людей від усіх бід і нещасть, господар земних вод, помічник хліборобів. Все життя він ніс людям Добро і Милосердя. За свою доброту до людей має він Божу нагороду: не один, а два свята на рік – Миколи теплого (22 травня) і Миколи зимного (19 грудня). На Київщині кажуть, що «до Миколи нема зими ніколи». А «як прийде Свято Миколи, то він лопатами позмітає увесь сніг з неба, і починається зима». А десь високо в небі тієї ночі чути срібні дзвіночки. То на санчатах їздить Миколай і заглядає в кожне віконце: чи не обминули якої дитини. Переїздить з хмарки на хмарку. Дзвіночки ніжно теленькають. Старий місяць весело усміхається в засніжені вуса. Він знає, що тієї ночі всі мають бути щасливими. І ті, що дарують, і ті, що подарунки роблять. Бо найбільше щастя в житті – робити добро. Вчитель: – А ви бачили Святого Миколая? Який він має вигляд?
У дитячий край щасливий Йде весела вість, Що коником білогривим Їде з неба гість. Дарів він несе багато, Повнії санки. Радість буде в кожній хаті, Бо в них забавки! Їде, їде гість багатий У дитячий край. Хто цей гість? Ви відгадали? Всі разом: Святий Миколай! Лиш раз в рік таке буває: Господь небо відкриває, І на землю поспішає Миколай. В кожну хаточку, домівку, Чемним дітям під голівку Ласку Божу залишає Миколай. Від хати і до хати, Снігами через ліс, Спішить, спішить завзято Старенький сивий дід. Коли святий Микола З небес на землю йде, То кожний дім і школа, Мов вулик бджіл гуде. Вчитель: Затанцюймо ж, ми таночок, звеселімо Миколая й школу – садочок. Танець «Гуцулята». Святий та добрий Миколай, До нас у школу завітай, На нас, маленьких подивися І подарунків всім нам дай. Святий Миколаю, прийди до нас з раю, Принеси нам дари кожному до пари. Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких, Книжечок багато читати у свято. Миколаю, Миколаю, я тебе чекаю. Тебе люблю, Тебе кличу, святий Миколаю! Святий Отче Миколаю, Нашу хату не минай. Подаруй мені на втіху Величезну торбу сміху, Ще й здоров’я для родини, Красну долю для Вкраїни. * * * Я скажу усе, що знаю, Пресвятому Миколаю: Хоч малі ми дитинчата, Поважаєм маму й тата. Ми шануєм рідне слово, Прадідівську рідну мову, Рідні книжечки читаєм, Рідні пісеньки співаєм, І молитвою, що мати Нас навчила в рідній хаті, Ми звертаємось до Бога Про опіку й допомогу.
Дай нам сили і охоти. До науки й до роботи. Щоб росли ми здоровенькі На потіху отця й неньки. Добрий Отче, Миколаю, Ось про що тебе благаю Щоб була здорова мати Й не хворів ніколи тато. * * * Він ходить від хати до хати, Питається мами і тата:
Дівчатко мале чи хлопчина? Для кожного має в торбинці Найкращі у світі гостинці. * * *
Любий Отче Миколаю, Ти усе про мене знаєш. З висоти небес спустися, Серця лагідно торкнися. Освяти його любов’ю, Подаруй душі здоров’я. Буду чемна і слухняна, Все робитиму старанно, Хочу, Отче, як і Ти, Мир і радість всім нести. * * * Мамо й тату! Обіцяємо для вас: Будем чемні ми весь час – Не раз і не два, аж до наступного Різдва! Любий Миколаю, прощення прийми, Будемо слухняні, будем чемні ми. Будем пам’ятати заповіді всі, Хочемо ми жити в щасті і добрі. Святий і добрий Миколаю, Чекаєм на тебе давно. Що нам даси – про це не знаєм Та просимо тебе одно: Ти нам в здоров’ї дай зростати, Завзяття й сили нам надай! Щоб ми з руїн могли підняти І звеселити рідний край. А всьому нашому народу Ти добру волю принеси. Усяке зло й лиху пригоду Від України відведи… Поки він ще не прийшов, Станьмо разом в коло знов, Миколаю заспіваймо, В гості діда закликаймо. Пісня «Миколая ми чекаєм»ю Вчитель: Та не лише святий Микола Сходить з небесного престола, З ним і ангели бувають, Що святому помагають. А іще таке буває, Що услід за Миколаєм З пекла Антипко втече.
(Чути голосний гавкіт собак, влітає, як вихор, чорт Антипко, одягнутий у чорний костюм із рогами, у роках в’язка березових прутів). Антипко: Привіт, дзень добрий, гутен таг! Знову без запрошення На свято я іду. У всіх дітей нечемних Дарунки відберу! У пеклі, де живу я, Дарунки – це різки. Тож я тут подарую Малечі різочки. Вчитель: Діти, це ж Антипко!
Антипко: Не смішіть мене, я прошу! Не залишу свою ношу! Діти, звісно, є не щирі, Пустотливі та ліниві. Тут стане всім : Дівчаткам – задавакам, І хлопцям – розбишакам, Які не слухають ні мам, Ні татусів, ні вчителів. Непослухів я провчу – Усім різочки вручу. Вчитель: Ти словами не кидайся, Факти, факти докажи!.. Антипко: (виймає папірець,читає). Є у вас Сашко та Петрик – Пустуни великі. Ні разу не бавляться без крику. І часто-густо з кулачками Воюють вони з товаришами. Павлик бігав коридором І підбив Мишкові око. В борщ Дениско всипав солі, А Сергій збрехав, що хворий. Про Іринку, що й казати, Не хотіла віник брати, Щоб поприбирати. А Настя, Артем, Мар’янка,Коля Чи все у зошитах та книгах чисто? Чи всі 8.30. є у школі? Го! Го! Гріхів у вас вже є доволі. Вчитель: Досить, досить... Не приносять честі ці твої доноси. В нас у класі перераховані тобою учні не навчаються. Антипко: Тоді гайда зі мною, до мене додому! (Витягує дітей.) Вчитель: Діти з тобою нікуди не підуть! Іди собі, маро, до своїх, а ми тебе не знали і знати не хочемо. Антипко: А ви знаєте, як добре в пеклі? Не треба ні вчитись, ні читати, ні писати, ні вірші вчити, ні англійської. Вранці вставати не треба, вуха, руки мити не треба. А ви любите мити вуха? Читати? Писати? (Так). Ви якісь неправильні! Даремно я сюди пригнався, Замерз, ще й нежиті набрався.(Чхає). Брів снігами без кожуха, Відморозив ніс і вуха. Друзів тут моїх нема – Все пропало, все дарма!...(Різочки дає батькам.) (В кінці залу задзвонили дзвони.) О, це вже ангели сходять з неба, Негайно тікати треба! (Втікає).
V. Підсумок. По залу йдуть дівчата-ангели в руках – дзвоники. 1-й ангел. Де з молока тече дорога, Де безліч зір, де царство Бога, Я звідти йду і вість веселу Несу у вашу я оселю.
2-й ангел. В руці свічечка горить, Шлях Святому осяває Бо до нас він поспішає.
3-й ангел. Знає Миколай пригоди всі, Бо живе Святий на небесі, І йому за щирість, ласку, доброту Дарував Бог місію таку.
4-й ангел. Він на поміч поспіша завжди Береже від горя і біди. Всім увагу вділить, допоможе. Бо відмовити вважає він, не гоже.
5-й ангел. Боже, Отче, глянь на діти На прекрасні твої квіти Світи сонцем і зірками Над твоїми діточками.
Вчитель: А тепер вознесімо свою молитву до Святого Миколая – Чудотворця. Молитва Святий милий Миколаю, Ти мені допомагай. Все у школі буду знати, Пізнавати і вивчати. А рідненьких маму й тата Буду сильно шанувати, А стареньких – поважати, Як мене навчає мати. Чудотворце Миколаю, Заступи мене, благаю, Від усяких негараздів, Від хвороб і всіх напастів. Миколаю, мій рідненький, Ти мене не забувай, Подаруночки цікаві Під подушку підкладай. Буду тебе, Чудотворце, Виглядати у віконце, І від думки, що ти є, В світі радість настає.
6-й ангел Святий отче Миколаю, Щиро ми тебе благаєм, Сповни нині наші просьби, Що на думці ми їх маєм. Звели дітям дарунки подати. В надії будем Тебе чекати.
Хлопчик. Святий та добрий Миколай, До нас у школу завітай, На нас, маленьких подивися І подарунків всім нам дай. Відеоперезентація: Святий Миколай, звернення. Вчитель: Здійснились всі мрії, Миколай у нас. Будьте ж, діти, завжди добрі, Роботящі і хоробрі, Будьте чесні, будьте чемні, Й дня не проживіть даремно, Любіть маму, любіть тата, Діда, бабцю, сестру,брата, Рідний дім і рідний край – Й вас полюбить Миколай, Подарунки приготує, Всіх вас ними почастує. Треба лиш не забувать Бога й рід свій шанувать. Дівчинка. Вітаю вас, милі люди, І ваші родини. Нехай добро з вами буде, І щастя віднині. Нехай смуток ваш і горе Спливуть за водою, І утопить їх хай море Зі слізьми і бідою. Ангел. Мир несу я вам в оселі, Щирість, правду, згоду, Щоб завжди були веселі Діти в вашім роді. Щоб серця в вас не черствіли, Не були байдужі, Щоб ви інших розуміли В голоді і стужі. Хлопчик. Щоб неправда в домі вашім І не ночувала, Щоб лиш правда в серці вашім Завжди панувала. Гараздів, здоров’я і доброї долі Щиро вам бажаєм! Пісня «Святий Миколай» Виступ батьків, привітання.
| |
| Категорія: Сценарії свят | | |
| Переглядів: 903 | Завантажень: 0 | |
| Всього коментарів: 0 | |