menu

Як формується самооцінка
15.04.2014, 09:54

Термін « самооцінка » у наш час вже став досить поширеним не тільки серед психологів . Багато батьків замислюються , як правильно виховати свою дитину , щоб вона виросла впевненою у собі , відповідальною , з позитивним самовідчуттям , тобто , як кажуть психологи , мала позитивну самооцінку.

Фактором , що багато в чому впливає на цей процес , є та атмосфера, в якій протікало виховання дитини , ставлення до неї батьків , близьких людей. З часом у цьому процесі також беруть участь вчителі , однолітки і соціальне оточення. Але сім'я як і раніше залишається « фундаментом » для створення впевненої в собі особистості .

Найважливішими у формуванні позитивного ставлення до себе є перші роки життя дитини. Поряд з фізичними потребами , які життєво важливі для малюка , дитина також дуже гостро потребує і психологічної підтримки та піклування . А саме в тому , щоб її любили , розуміли , визнавали , щоб вона була комусь потрібна і близька. Без цього дитині буде дуже складно в майбутньому формувати позитивне уявлення про себе , будувати відносини з оточуючими , домагатися успіхів у навчанні та кар'єрі.

Дитина з'являється на світ , не маючи жодного уявлення про те , хто вона , і поки тільки через спілкування з близькими людьми воно починає складатися для нього. Оточення є в цей час дзеркалами , в які дитина дивиться на себе з боку. Так вона дізнається про себе , виходячи з їх ставлення і слів. Її образ будується поки ще тільки з цих оцінок . Поступово вона починає бачити себе такою , якаю бачать її близькі їй люди , ставиться до себе так , як вони ставляться до неї.

Таким чином , ми приходимо до висновку , що вже з самого раннього дитинства відбувається закладка батьками формування у дитини самоцінності . І величезне значення в її становленні має безумовне прийняття дитини з боку значущих дорослих. З повагою ставитися до дитини , любити її не за те , що вона добре вчиться , допомагає по дому і завжди поводиться слухняно . А просто так , за те , що вона є. Тільки тоді , коли дитину приймають і дають простір для розвитку її « Я» , вона може рости психологічно здорової особистістю. Відокремлюючи поведінку від особистості , дорослий показує дитині , що може не схвалювати її поведінку , але від цього  цінність і значимість дитини для батьків не зменшується.

Не менш важливим є також і ставлення батьків до самих себе. Позитивна самооцінка не передається спадково , не переходить з генами , але батьки , які самі зазнають труднощів в позитивному ставленні до себе , мимоволі передають це і своїм дітям через свій стиль виховання. Дитині дуже важливо перебувати поруч з дорослими , які мають високу (але не завищену ) самооцінку в якості зразка для наслідування. Дітям необхідні зразки , за якими вони вчаться жити . Крім того , дорослі з позитивною самооцінкою більшою мірою здатні прийняти дитину , визначати і дотримуватися обмеження , поважати в ній особистість .

А на закінчення додам , що секрет позитивної самооцінки полягає в тому , щоб приймати себе таким , який ти є. Усвідомлювати в собі як позитивні , так і негативні якості . Спокійно ставитися до того , що в кожному з нас є слабкі і сильні сторони. Прагнути до досконалості , але не відчувати сильну необхідність стати таким. Люди, що мають високу самооцінку , відчувають гордість за свої досягнення , діють у своїх інтересах , терпляче переносять невдачі , зустрічають випробування з надією на кращий результат подій , з повагою і прийняттям ставляться до себе і своїхх дітей.

Автор статті: Наталія Мітіна

Категорія: Метеріали для батьківських зборів | Додав: РІТА | Теги: поради батькам
Переглядів: 1051 | Завантажень: 0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]