Не кажіть дитині, про її сором’язливість
| 04.04.2012, 07:43 | |
| Ні, сором'язливість - не вроджена риса характеру. У неї завжди є причини, і від неї можна звільнитися. Спробуємо розібратися з упередженнями, які змушують страждати багатьох дітей… і дорослих. „Соромливий", як і „лінивий", „роздратований", „нервовий", - це одне з багатьох слів, які ми говоримо своїм дітям щодня, вважаючи їх невинними характеристиками, які всього лишевідображають поведінку дитини. І важко повірити, що діти сприймають їх інакше. Для них наші слова - немов діагноз, з яким не посперечаєшся, тому дитина починає сприймати (подібно кольору ока або волосся) сором’язливість як невід'ємну й не кращу частину своєї натури. Від гучної (запальної, забіякуватої) дитини батьки чекають, що вона зміниться, „перестане бути такою". А від сором’язливого - що ця якість стане всього лише менш помітною(„ну зроби над собою зусилля, підійди до діток"; „привітайся з тьотьою"). Адже в глибині душі вони переконані, що сором'язливість не можна подолати повністю. Така (не завжди усвідомлена) переконаність батьків давить на дитину тяжким вантажем ще й тому, що дорослі нерідко починають ставитися до нього так, начебто він нездоровий. Вони стають його поводирями й управляють всіма подіями його життя так, що він почуває себе ще більш непевно й ще більше боїться контакту з іншими людьми. Батьки захищають дитину від переживання тривоги й страху спілкування. Але тимчасове полегшення дорого йому обійдеться. Тому що поблажливість батьків він сприймає, як доказ того, що дорослі так само, як і він сам, вважають його страхи тими, які не можна перемогти. Батьки поводяться так, начебто дитина хвора або в неї якесь каліцтво, яке заважає йому вести нормальний спосіб життя і він ідентифіцирує із цим образом себе. У результаті він почуває себе усе більш беззбройним перед «обличчям» життєвих труднощів, впевнюючись у думці про небезпеку навколишнього світу: "Вони не відпускають мене від себе - виходить, вони знають, що ззовні дійсно небезпечно. Основні ідеї Говорити дитині, що вона сором’язлива, не необразливо. Цей ярлик може переслідувати її все життя. Сором'язливість - не хвороба. У ній задіяні занижений образ себе й образ іншого, який представля- ется небезпечним. Батьки повинні надати дітям практичне керівництво для життя в суспільстві, щоб допомогти їм не боятися цього життя. Джерело http://www.dytyna.info/ | |
| Категорія: Метеріали для батьківських зборів | | | |
| Переглядів: 702 | Завантажень: 0 | |
| Всього коментарів: 0 | |