Першокласник в школі.Фізіологічна та психологічна адаптація
| 23.08.2012, 08:34 | |
| Зовсім скоро 1-е вересня. І
сьогодні ми поговоримо про адаптацію. Яка вона буває, як довго триває і
як допомогти дитині в цей складний для нього період. Отже, адаптація. Адаптація - це перебудова організму на роботу в умовах, що змінилися. Адаптація до школи має дві сторони - психологічну і фізіологічну. Організм повинен звикнути працювати в новому режимі - це і є фізіологічна адаптація. У фізіологічної адаптації до школи виділяють кілька етапів. - Перші 2-3 тижні називають "фізіологічною бурею" або "гострої адаптацією". Це найважчий час для дитини. У цей період на все нові впливу організм дитини відповідає значною напругою практично всіх своїх систем, в результаті у вересні багато першокласники хворіють. - Наступний етап адаптації - нестійке пристосування. Організм дитини знаходить прийнятні, близькі до оптимальних варіанти реакцій на нові умови. - Після цього настає період відносно стійкого пристосування. Організм реагує на навантаження з меншою напругою. Адаптація в цілому триває від двох до шести місяців в залежності від індивідуальних особливостей першокласника. Наскільки важко організму дитини перебудуватися на шкільне життя? Дуже важко. Деякі діти до кінця першої чверті худнуть, за деякими дослідженнями навіть не деякі, а 60% дітей! У багатьох відзначається зниження артеріального тиску (що є ознакою втоми), а у деяких - значне його підвищення (ознака справжнього перевтоми). У багатьох першокласників батьки спостерігають головні болі, втому, поганий сон, зниження апетиту, лікарі відзначають появу шумів у серці, порушення нервово-психічного здоров'я та інші нездужання. Саме протягом пеерших трьох місяців число учнів, мають нервово-психічні відхилення, зростає приблизно на 14-16%, а до кінця навчального року число таких дітей збільшується приблизно на 20%. Режим? Режим! Після школи першокласнику бажано спати вдень, так як з незвички дитячий організм буде сильно втомлюватися. Важливо вкласти дитину спати не пізніше 9 години вечора. Дітям семи років рекомендується спати не менше 11 годин на добу. Виспавшись, наш першокласник встигне поснідати, зробити зарядку і остаточно прокинутися перед уроками. Звичайно, все це відомо, але, на жаль, вкрай рідко виконується. За даними досліджень, першокласник недосипає півтори-дві години. Говорити про гарний фізичний стані дитини, яка не буває на повітрі, не рухається, їсть коли попало і що попало, і сидить за письмовим столом чи за комп'ютером протягом декількох годин, а потім дві-три години біля телевізора, не доводиться. Фізкульт-ура, ура, ура! Кажуть, що м'язи людини за останні сто років стали отримувати навантаження в сто вісімдесят разів менше, ніж раніше. А від їх діяльності безпосередньо залежить робота відділу мозку, який завідує роботою залоз внутрішньої секреції, системи кровообігу і травлення. Тим часом досить два рази на тиждень хоча б по тридцять хвилин пограти, наприклад, у футбол - і в мозку людини виникне нове вогнище радісного збудження, який з часом, якщо заняття фізкультурою стануть систематичними, придушить вогнище застійного негативного збудження, відкриє шлях до одужання. З приходом в школу у дітей в два рази скорочується рухова активність. А що таке рухова активність для дитини? Це його нормальний ріст, розвиток, життя, врешті-решт. При вступі до школи у дитини тут же гальмуються і ріст і розвиток. І до цього потрібно бути готовим. Але якщо батьки не хочуть бути готовими до того, що улюблене чадо стане хворобливим, що тоді? Тоді все просто, настільки просто і давно всім відомо, що навіть і нагадувати якось ніяково. В режим дня обов'язково потрібно включити ранкову зарядку та прогулянки (перед виконанням домашнього завдання і перед сном загальною тривалістю 3-4 години). Так, забезпечити такі довгі прогулянки, причому це повинні бути саме рухливі ігри на якомога більш чистому повітрі - вкрай складно. Але саме на такій тривалості наполягають педіатри й невропатологи. Тим часом підраховано, що зазвичай першокласник гуляє в середньому 29 хвилин на день! А як же уроки фізкультури, хіба їх мало? Так, фізкультура - справа непогана. Але навіть три уроки фізкультури, як вважають фахівці, компенсують лише близько 10% необхідної рухової активності дітей. Хлоп'ячому організму, який росте активно тільки в русі, необхідно не менше восьми годин занять фізкультурою в тиждень - по півтора - дві години на день! Інакше діти не зможуть відновити свої сили. Ось і починають хворіти першокласники - бо таке інтенсивне фізичне навантаження мають лише одиниці з них. Що ж робити? Прищеплювати дитині культуру активного відпочинку: нехай він проводить вільний час не біля телевізора, а в русі. Запишіть його в басейн, привчите до спільних ранкових пробіжок, до прогулянок перед сном - все це піде йому на користь і допоможе запобігти багатьом захворюванням. Кілька слів про зір Перед надходженням у перший клас всі діти відвідують окуліста. Але слід пам'ятати, що при несприятливих умовах різко зростаюча навантаження на зір призводить до того, що короткозорість з'являється і починає прогресувати блискавично. Тому батьки повинні тримати руку на пульсі і постійно стежити за зором свого першачка. Потрібно обов'язково слідувати порадам лікарів і мінімізувати перебування новоспеченого школяра перед телевізором і монітором комп'ютера, якщо вже немає можливості взагалі звести їх нанівець. Письмовий стіл дитини повинен, як відомо, стояти біля вікна так, щоб денне світло падало зліва для правші і справа для шульги. Не забувайте стежити за правильною поставою дитини за столом - відстань від книги або зошита до очей повинне дотримуватися неухильно, інакше страждає не тільки постава, але і зір. Частіше запитуйте малюка, чи зручно йому сидіти за партою, чи все видно на дошці. Адже це наша справа, дорогі батьки - стежити за здоров'ям дитини, за комфортністю перебування його в школі - навіть у дрібницях! Вірніше сказати, дрібниць у першому класі немає. Все працює або на здоров'я, або на хворобу. Психологічна адаптація Дитина хвилюється Поговоримо трохи про настрій дитини перед 1 вересня і в перші шкільні дні. Найчастіше він хвилюється. Хвилювання буває двояке. Одне допомагає, знімає всі негативні емоції, дає зайві сили і піднесений настрій. Так дитина може всю ніч не спати, "допомагати вам" підшивати його штани до першого вересня, а вранці встати задоволеним, бадьорим і веселим. Ну а інше, навпаки, абсолютно знесилює, і людина встає розбита і втомлена. Тут є одна хитрість. Справа в тому, що особливості дитячої психіки такі, що змучена хвилюванням, перевтомлена дитина може здаватися бадьорою і свіжою цілий день, а ввечері, звідки не візьмись - сльози, крик, розпач ... Що трапилося? Увечері - нічого. Це вона перехвилювалася минулої ночі і вранці. Останні дні перед 1 вересня і початок навчання - важкий час для дитини. Так, вона хоче в школу або, принаймні, не заперечує проти школи. Але раптом ні з того ні з сього починаються капризи, навіть істерики. Це здається абсолютно незрозумілим, адже ніхто не ображає, загальний фон позитивний, труднощів поки ніяких. А у першокласника, тим не менш, звідкись виникають різкі перепади настрою. Навіть у самих слухняних дітей можуть початися капризи. Хочу-не хочу, буду-не буду, піду-не піду. Що таке? Захворіла? Так, захворіла. Хвилюванням. А буває і інакше. - Наш-то який відповідальний! Вранці вскочить, постіль заправить, вмиється і в школу за півгодини до уроків біжить. Ось вже не знали, не гадали, що такий серйозний у нас виріс. - А наша донечка! Ранець складе, форму на плічка повісить, рівно о дев'ятій засинає. А така нечепура була, і в ліжко ввечері не загнати. Що школа-то з дівчиськом зробила! Чи добре це? Зручно - так. Звичайно, з боку здається, що дитина все обдумала і вирішила вставати рано, щоб її не будили батьки, але дітям семи-восьми років така поведінка невластивоа. Просто у вашої дитини сильний стрес. Таке трапляється часто-густо. Хтось із батьків помітить, захвилюється, а хтось не зверне уваги. І що ж робити батькам? Не дати стресу стати дистрессом. Теорія стресу і дистресу, розроблена Гансом Сельє, чітко розділяє стрес позитивний і стрес негативний, або дистрес. Стрес - будь сильний вплив, не переходить межі адаптивних можливостей нервової системи. Стрес може бути і фізіологічним - наприклад, холодне обливання, воно стимулює організм. Голод протягом певного періоду - стрес, при якому тіло позбавляється від шлаків і потужно оздоровлюється. Але за межами адаптивних можливостей організму стрес починає руйнувати його, робиться дистрессом. Тривалий голод призводить до виснаження і смерті, тривалий холод до хвороби аж до тієї ж смерті. Тривале нервове напруження - до нервових хвороб, зривів, воно калічить психіку, ранить душу. Зрозуміло, що серйозні життєві зміни - стрес для кожної людини: і дорослого, і дитини. Дитинка ще маленька, їй вони даються важче. Ми з вами вже пережили стільки втрат, стільки неприємностей і змін у житті, що нові сприймаємо притупленно. Ремонт? Так, жах, але практика показує, що він скоро закінчиться, речі встануть по місцях і життя увійде в своє русло. Вигнали з роботи? Противно, гірко, але я ж знаю, що знайду іншу, без роботи не залишуся. Кинув чоловік? У перший раз здається, що життя скінчилася, другий - набагато легше, в третій раз ми вже в найтяжчі хвилини розриву твердо знаємо, що навіть з відходом коханої людини життя триває. А дитина не має досвіду проживання змін і втрат. Душа у неї ніжніше. Смерть хом'яка може стати трагедією на місяць. Переїзд на нову квартиру з великою красивою дитячою - викликати будь-які непередбачені відчуття від болю в животі незрозумілої лікарям етіології до безсоння. А вступ до школи? Це теж стрес, та ще й який! На стрес дитина видає якусь реакцію. І від того, що скажете і що зробите у відповідь ви, батьки, залежить, чи буде заспокоюватися душа маленької людини, повертатися потихеньку на круги своя - чи цей стрес заб'ється в куток, як звір, залишиться в душі на всю решту життя болем. Причина болю давно забудеться, і проявлятися вона стане в найнесподіваніших, найбільш непередбачуваних ситуаціях. Джерело | |
| Категорія: Метеріали для батьківських зборів | | | |
| Переглядів: 2254 | Завантажень: 7 | |
| Всього коментарів: 0 | |