Вік: 6 -9 р. Спрямованість: Небажання вчитися.
Негативне ставлення до навчання. Нерозуміння сенсу навчання.
Ключова фраза: «Не хочу вчитися !».
Жив був маленький дурненький кораблик. Він весь час стояв у гавані і ніколи не
виходив в море. Кораблик лише спостерігав за іншими кораблями, як вони покидали
гавань і йшли в безкрайню далечінь, туди, де зливається небо з горизонтом. У
кожного корабля був свій шлях, вони багато знали і добре вміли орієнтуватися в
безкрайніх просторах. А потім, коли мандрівники повертались, їх радо вітали
люди, а наш маленький кораблик стояв і лише з сумом спостерігав за ними. Хоча
він і був сміливим і не боявся бурі, але він страшно не хотів вчитися. Тому він
міг заблукати в далекому морі. І ось одного разу, надивившись на інші кораблі,
кораблик вирішив: «Подумаєш, навіщо мені багато знати, адже я сміливий, і цього
вистачить, щоб вийти в море». І пішов він в подорож. Його одразу підхопило
хвилею і понесло у відкрите море. Так плавав кораблик кілька днів. Йому вже
захотілося повернутися в гавань, він уявив, як радісно його зустрічатимуть
після подорожі. Але раптом він зрозумів, що не знає дороги назад. Він став
шукати знайомий маяк, по якому орієнтувалися інші кораблі, але його не було
видно.
Тут стали насуватися хмари, все навколо стало сірим, море сердитим - насувалася
буря. Кораблику стало страшно, і він почав кликати на допомогу, але поруч не
було нікого. Тоді кораблик засумував і почав шкодувати про те, що не хотів вчитися,
так би він давно вже повернувся в свою гавань.
І раптом вдалині він побачив слабкий вогник, кораблик вирішив плисти до нього,
і чим ближче він підпливав, тим ясніше бачив величезний корабель, який плив
додому. Він зрозумів, що маленький кораблик загубився і що йому потрібна
допомога. Великий корабель взяв його з собою, і, поки вони пливли, розповідав
кораблику все, що знає сам, а кораблик все намагався запам'ятати, нічого не
упустити. Він зрозумів, яку помилку допустив, коли не хотів вчитися. Йому
захотілося стати дуже вченим і допомагати іншим кораблям. Поки кораблик плив з
кораблем, вони здружилися, і кораблик дуже багато чого дізнався. Так вони скоро
увійшли в гавань. Погана погода розвіялася, море стало спокійним, небо чистим,
яскраво світило сонечко.
І тут раптом кораблик побачив, як на причалі вже зібралися люди і зустрічали
кораблі. Грала музика, настрій у кораблика стало хорошим, він навіть став
пишатися собою: адже він стільки всього подолав і дізнався.
З тих пір кораблик став багато подорожувати і щоразу купував нові знання, а
коли повертався - його радісно зустрічали люди і інші кораблі , його не вважали
вже маленьким і дурненький корабликом.
Питання для обговорення: Чому Кораблик не хотів вчитися?
Чому Кораблик загубився?
Що зрозумів Кораблик в результаті своєї пригоди?