Як всім нам добре відомо, навчання грамоті - одна з найважливіших завдань початкової школи. Успішне засвоєння дитиною навичок читання і письма в початковій школі є запорукою ефективності всього подальшого навчання. Але, як показує статистика, від 7 до 10% молодших школярів відчувають труднощі в оволодінні читанням і письмом. Діагнози «дислексія» і «дисграфія» вже не звучать як зрозумілі лише вузькому колу фахівців терміни, а міцно входять в лексикон вчителів початкових класів та батьків їхніх учнів. Які ж причини цих труднощів? Як допомогти учневі їх подолати? На ці та інші часто виникають у батьків питання ми постараємося відповісти в даній статті. Письмова мова - складний психічний процес, що протікає на основі взаємодії різних функцій: мови, сприйняття, пам'яті, емоцій, мотивів і поведінки людини. Цим пояснюється легка вразливість процесу письма - при порушенні будь-якої з ланок постраждає в тій чи іншій мірі ціла система. Спробуємо уявити письмо у вигляді такої ланцюжка дій:

- звукорозрізнення;

- зв'язок упізнаних звуків з буквеними знаками;

- перекодування знаків в систему рухів руки.

Якими ж навичками повинен володіти першокласник, щоб успішно виконати весь цей багатоступінчастий шлях і акуратно вивести на вузькій лінійці класичне: «У Шури кулі»? Першою і найголовнішою передумовою оволодіння письмом, що формується задовго до початку шкільного навчання дитини, є сформованість усного мовлення, довільне володіння нею, здатність до мовного аналізу і синтезу. Дефектна вимова дитиною окремих звуків або їх груп, заміна в усному мовленні одних звуків іншими, спотворення складової структури слова, неправильне використання граматичних форм, бідність словника повинні привернути увагу батьків ніяк не пізніше 4 - 5 років і послужити приводом для негайного звернення до логопеда. Якщо порушення мовлення не будуть вчасно виявлені і виправлені, то це може в подальшому не лише ускладнити спілкування дитини з оточуючими, а й виявитися серйозною перешкодою до оволодіння грамотою. У цьому випадку ви ризикуєте прочитати одного разу в зошиті улюбленого чада: «жаржавів залізний замок» . Такого роду помилки прийнято називати «недорікуватістю в листі».

Але відсутність порушень вимови - ще не гарантія того, що у дитини досить добре сформований фонематичний слух (здатність розрізняти, розпізнавати звуки мови). Іноді порушення звукового аналізу та синтезу виявляються тільки в ході навчання грамоті, коли в зошиті дитини раптом з'являються дивні помилки: пропуски букв, особливо при збігу приголосних або в багатоскладових словах ,переставляння,  заміни, неправильне вживання граматичних форм. Порушення фонематичного слуху можуть бути виявлені тільки в ході детального логопедичного обстеження. Якщо ви підозрюєте, що звуко-буквений аналіз у дитини порушений, то перд візитом  до логопеда (який має відбутися неодмінно) можна провести домашнє експрес-обстеження стану фонематичного слуху. Попросіть дитину повторити наступні серії складів: КА-ПА-ТА, БА-БА-ПА, СА-ША-СА, ать-АЧ-ать. Якщо дитина правильно повторює першу серію складів і утруднюється при спробі повторити інші, то порушення фонематичного слуху в наявності. Запропонуйте назвати по картинках слова, що відрізняються тільки одним звуком (точка-бочка, нічка-пічка , сад- сам. Слід також обов'язково перевірити стан фізичного слуху дитини в отоларинголога.

Крім описаних вище, можна спостерігати на письмі у дітей і такі специфічні помилки, як заміни букв, подібних за накресленню (б-д, и-і, п-т), корявий, неохайний почерк, недотримання рядка. Підготовка системи «око-рука» до письма  бере свій початок у дошкільному віці, коли дитина вчиться малювати, ліпити з пластиліну, збирати мозаїку, нанизувати на нитку намистинки. Якщо дрібні рухи руки до моменту навчання грамоті розвинені недостатньо, то дитина застрягає на останньому ланці акта листи, повністю перемикаючи увагу на графічне оформлення, яке викликає у нього труднощі. Таким дітям може допомогти пальчикова гімнастика і вищеописані заняття (малювання, ліплення, збирання мозаїки).

Якщо ваша дитина відчуває труднощі в оволодінні письмом, у жодному разі не сваріть його за безліч помилок, не дорікайте в ліні і неуважності. Це було б рівноцінно, наприклад, обвинуваченню дитини, що страждає церебральним паралічем, в недолугості і незручності. Якщо малюк вже зазнав шкільні невдачі - двійки з російської мови, жорсткі вимоги вчителя, глузування однокласників і в нього сформувався стійкий страх перед листом, то подолання цієї проблеми потребують від вас особливо дбайливого уваги і копіткої праці. Створіть  у будинку спеціальніі умови - ніякого постійно працюючого телевізора або голосно грає магнітофона. Нав'язливий звуковий фон в квартирі привчає дитину відключати слухове сприйняття, не реагувати на звуки, розсіює слухове увагу, що так важливо формувати у школяра з порушенням листи. Перегляд телепередач дитиною слід виключити повністю, краще замінити їх відеокасетами, які ви можете переглянути самі і переконатися, що в їх утриманні немає нічого невротизує, збудливого, не відповідного віку. У відеозаписі є ще одне вагоме перевага - її не перериває нав'язлива реклама, особливо добре «застряє» у дитячій пам'яті. Будьте готові до того, що всій родині доведеться встати на боротьбу з підступним розладом письма. Адже ціна поразки у цій війні дуже велика - шкільна дезадаптація, стійкий комплекс невдахи і, в підсумку, виверження дитини, часом має високі інтелектуальні показники, із загального потоку на узбіччя життя. «Він ще такий маленький, незміцнілий, часто хворіє, - можуть подумати батьки першокласника, слухаючи порад досвідчених бабусь і тіточок. - Ось підросте, сил набереться, і помилки пройдуть самі собою ». Не обманюйте себе - насправді помилки не пройдуть з часом у міру росту дитини, а багаторазово зростуть подібно сніжному кому. Адже крім фонетичного принципу письма, де буква позначає звук, дитині вже з першого класу доведеться опановувати і морфологічним - принципом однакового написання одних і тих же частин слова, який лежить в основі правопису. Зі збільшенням обсягу навчального матеріалу працювати над подоланням помилок стає все важче. Тому починати корекційну роботу слід якомога раніше.

Для унаочнення уявіть собі циркового жонглера. Ось він підкидає і ловить дві кеглі, три, чотири ... Асистент додає артисту все нові й нові предмети, і ось вже їх коло високо піднімається у жонглера над головою, а глядачі дивуються його спритності. У подібній ситуації виявляється і малюк, що вивчає правила правопису. Спочатку він повинен запам'ятати і навчитися застосовувати на письмі найпростіші правила, пізніше коло вивчених правил розширюється, включаючи в себе більш складні сумнівні приголосні, ненаголошені голосні, відмінкові закінчення. І застосовувати все це безліч правил школяр повинен одночасно, в одному тексті! Для вирішення цієї надзавдання дитина повинна мати достатньо великий обсяг оперативної пам'яті, мати здатність до перемикання і розподілу уваги. Щоб розвинути увагу і пам'ять школяра, батьки можуть використовувати досить прості і всім відомі ігри: «Що змінилося?» (На столі розкладають іграшки, картинки, будь-які предмети і просять дитини запам'ятати їх розташування. Потім випробуваного просять відвернутися і в цей час щось міняють, а після дитини просять назвати, що змінилося), колективна гра «Назви імена», (Діти стають в коло і називають імена по порядку, а ведучий повинен запам'ятати, в якому порядку стояли учасники і після «плутанини» повернути всіх на місце в тому ж порядку). Можна також дати дитині газетний лист з надрукованими в безладді літерами і запропонувати, наприклад, підкреслити всі букви А і викреслити всі букви О.

Застосування будь-якого з правил правопису являє собою складну багатоступеневу операцію. Наприклад, щоб правильно написати слово з ненаголошеною голосною(земля), дитина повинна: ​​

1. Задати собі питання «А як правильно написати це слово?». Для визначення «помилконебезпечного» місця потрібно розвинути «орфографічну інтуїцію», яка виробляється в процесі навчання письму.

2. Змінити слово так, щоб ненаголошений став наголошеним : земля – землі.

3. Записати слово, керуючись правилом. Зауважте, на виконання всього цього ряду операцій у дитини є в запасі лише кілька секунд (той час, за який він виводить склад ЗЕ). Перевірте, наскільки здатна дитина виконувати інші багатоступінчасті операції, з якими вона стикається в побуті (наприклад, налити води в електричний чайник, поставити його на підставку, натиснути кнопку, щоб чайник нагрівся). Відпрацюйте цю здатність на доступному побутовому матеріалі, щоб згодом перейти до складних для дитини з порушенням письма мовним операціями. Можна пограти в пошуки скарбу. Загинаємо пальці і запам'ятовуємо, як його знайти: 1 - увійти в спальню, 2 - знайти синій предмет, у якого два черевця і чотири вушка, 3 - дістати з-під цього предмета ключ, 4 - відкрити ключем ящик стола, 5 - взяти в ящику столу скарб (цукерку, наклейку).

Недарма кажуть: вдома і стіни допомагають. Стіни вашого будинку можуть надати вам незамінну послугу, якщо розмістити на них плакати і таблички, які допоможуть учневі запам'ятати правильне написання слів. Напишіть слова яскравими маркерами або гуашшю, «ошібкоопасние» місця підкресліть, виділіть іншим кольором. У ці списки необхідно включити ті слова, в яких дитина наполегливо робить помилки, незважаючи на багаторазове переписування. Можна разом з малюком вирізати «злощасні» слова з кольорового паперу або виліпити з пластиліну. Корисно також вивішувати, наприклад, щотижня, новий ошатний плакатик з рядочки по сезону, прислів'ям, красивим або повчальним уривком з книги в одне-два пропозиції. Після закінчення тижня нехай дитина напише цей уривок по пам'яті. Як показує досвід, діти з порушеннями листи з працею запам'ятовують правопис слів, наприклад, «словникових», і тут вам можуть допомогти всі перераховані домашні прийоми. Словникові слова групуйте з якого-небудь спільною ознакою, наприклад: корови, ворона, дорога - два О, одне А. Нехай дитина сама виділить ознаку, за якою згрупували слова - це послужить розвитку його логічного мислення.

Зверніть увагу на те, як ви зазвичай проводите в сім'ї вихідні дні. Не буває так, що батьки займаються своїми справами, а дитина, будучи надана сама собі, проводить цілий день за ігровий телеприставки або комп'ютерної «стратегією»? Або, «щоб не плуталась під ногами», її вже з ранку раніше випроваджують у двір, де дитя пропадає до обіду, а після обіду і до пізньої ночі, надана сама собі? В результаті такої зневаги, зустрічаються діти, що народилися і все своє семи-, а то й одинадцятирічну життя прожили в рідному місті і жодного разу не побували в музеї, на виставці, тощо. Не полінуйтеся зводити дитину в музей, в зоопарк, в театр, в гості. Для розвитку мовлення, в тому числі і письмового, необхідні переживання, враження, думки, які дитина захоче висловити словесно. І тоді горезвісний, тільки ледачим не облаяний комп'ютер з монстра-пожирача часу перетвориться на засіб самовираження та розвитку. Адже з його допомогою так чудово писати вперше. В даний час зацікавленому читачеві пропонується досить широкий вибір логопедичної літератури, в тому числі і призначеної для самостійних занять вдома. Деякі батьки, озброївшись методичними книгами, роблять поспішний висновок: «Не потрібен нам логопед! Все тут ясно. Ми самі справимося ». Не спокушайтеся. Корекційна робота, спрямована на виправлення порушень письма, дуже складна за своїм змістом. За її виконання береться далеко не кожен фахівець, який має диплом логопеда, а тільки володіє відповідним досвідом. Логопед - ваш лоцман на шляху по непередбачуваного дісграфіческому моря; покладаючись ж тільки на свої сили і здоровий глузд, ви ризикуєте міцно сісти на мілину. Разом ми обов'язково впораємося. Щасливого плавання!