Сучасний стан міжнародних зв’язків України, вихід її до Європейського та світового простору зумовлюють розглядати екологічну культуру як важливий засіб міжкультурного спілкування. Упродовж останніх багатьох років значно погіршився стан навколишнього середовища, розширився ареал господарської діяльності та зменшилась кількість представників рослинного і тваринного світу.

Кожного дня ми стикаємось з екологічними проблемами,які заполоняють уже весь світ і є бідою усієї Землі. Перш за все, щоб з ними боротися,потрібно володіти певними нормами екологічної культури. А володіючи певними екологічними знаннями, у нас формується виховання ціннісного ставлення до природи та розвиток свідомості людини.

«Гадаємо,»- писав В.О.Сухомлинський,- що школа майбутнього повинна найповніше використовувати для гармонійного розвитку людини все, що дає природа і що зможе зробити людина для того, щоб природа служила їй. Уже через це ми повинні берегти і поповнювати природні багатства, які ми маємо. Екологічне виховання – педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури. Завдання екологічного виховання полягає в накопиченні екологічних знань, виховує любов до природи, формує вміння і навички діяльності в природі.

Коли дитина народжується, вона є безпорадною. І любов до природи потрібно прививати з народження. Психологи радять з раннього віку багато гуляти на свіжому повітрі, милуватися красою природи. Все це залишається в душі дитини,осяяне почуттям радості і закладає міцний фундамент любові до рідної природи.

М.Рильський писав : «Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї ».

На уроках природознавства я особливу увагу звертаю на правила поведінки у природі. І чим раніше звертається увага на екологічну культуру, тим більшою буде її педагогічна результативність. При цьому повинні завжди поєднуватись форми навчальної і позакласної діяльності дітей. У дітей створюється відповідальне ставлення до природи. А усі предмети, які ми вивчаємо покликані формувати екологічну відповідальність дітей.

В.О. Сухомлинський надавав особливу увагу впливу природи на етичний розвиток дитини. Природа лежить в основі дитячого мислення, відчуттів та творчості. Він неодноразово відзначав, що сама природа не виховує, а активно впливає тільки на взаємодію з нею.

Зараз відбувається зниження зацікавленості до читання художньої літератури, а саме книга сприяє формуванню особистості майбутнього громадянина.

Я свідомо розумію, що успішність навчання неможлива без самостійного набуття знань, що відображаються у книгах. Учні початкових класів повинні сприймати тексти, які вміщені у підручнику. Вони можуть бути  як художні, так і наукові. З такими текстами ми ознайомлюємось, вивчаючи шкільний курс ”Я і Україна”. На уроках – читання наукових статей є притаманним, але це займає незначний відсоток часу. А бажання і вміння вчитися - це основне завдання, яке повинна вирішувати школа. Мені подобаються погляди відомих педагогів: Грицина Т., Химинець В., Федотова про те, що дитина повинна виховуватись засобами природи. У дитячій періодиці теж висвітлюються гармонія дитини з природою. У журналі “Розкажи онуку…” є багато цікавого матеріалу про те, що людина є частиною природи.

В останні десятиріччя вплив людини на природу набагато збільшився і приносить непоправну шкоду. Крім того, вирішити проблеми, які накопичились, за один день розв’язати неможливо. Адже зараз нам потрібні виховані, культурні в екологічному відношенні, люди. Люди, які не були б байдужими до проблеми людства.

Сім’я, в якій виховується дитина має теж формувати бережливе ставлення до природи.

Наша школа покликана виховувати любов до рідного краю, навчити  охороні навколишнього середовища та обґрунтовано використовувати природні багатства. Тут ми можемо здійснювати роботу в різних напрямках: на основних уроках, на заняттях гуртків, під час проведення екскурсій, у процесі суспільно-корисної праці.

Екологічна освіта базується на:

• Засвоєнні наукових знань про взаємозв’язок природи, суспільства і людської діяльності;
• Розумінні багатогранної цінності природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема;
• Оволодінні нормами правильної поведінки в природному середовищі;
• Розвитку потреби спілкування з природою;
• Активізації діяльності щодо охорони і поліпшення навколишнього середовища.

Екологічна освіта повинна бути безперервною. Проте існує ще одне поняття “екологічна свідомість”. Воно полягає у вихованні почуття гордості за свою державу та відчувати себе справжнім громадянином. Особливе місце займають уроки громадянської освіти, на яких формується цілісне уявлення про природне і соціальне середовище. Доцільно навести приклади і показати , що в результаті людського недбальства знищено ліси на значних територіях, суттєво скоротилась кількість тварин і рослин, деякі з них зовсім зникли із планети Земля. А латинське прислів’я нам говорить: “Природа не терпить пустоти”. Так само і людина не може існувати без спілкування, без взаємодії із природою. Оскільки для дітей молодшого шкільного віку притаманне емоційне сприйняття, то вчитель повинен якомога більше приділяти увагу у ставленні до природи та діями з її охорони.

Коли проводжу різноманітні екскурсії, то розвиваю навики спостережливості, орієнтації у позитивних та негативних явищах у природному середовищі: акцентую увагу на певні ознаки кожної пори року, формую почуття прекрасного, любов до рідного краю, навички правильної поведінки у природі. Також наголошую на захисті середовища від забруднення промисловими і побутовими відходами. Адже чисте повітря - це важливий фактор для існування життя на Землі.

Формування екологічної культури та свідомості – це життєво важлива віха сьогоднішнього дня. Я прагну,щоб природа була не храмом, а майстернею. А людина була в ній працівником, який вміло виконував свою роботу. Коли ми не будемо поважати закони природи, ми станемо духовно бідними і у нас переважатиме людська байдужість над людською відповідальністю.

Чого хвилюються народи

І люди замишляють зло ?

Хто їм сказав : «Вінець природи ?»

Хіба для них її чоло ?

А в чому ж заключається природоохоронна діяльність? Насамперед, це озеленення класу та школи, підгодовування птахів взимку, годівниці для птахів,заготівля насіння квітів та очищення лісів, джерел. Людина - творець природи, а не її руйнівник та винищувач. Кожній дитині притаманна краса душі. Малюк,коли народжується простягає руки до мами,посміхається, почувши лагідний голос. А справжню красу сприймає лише чиста душа дитини.

Формування екологічної культури відбувається і на уроках образотворчого мистецтва. Природа і мистецтво пробуджує красу, почуття радості,смутку, захоплення. На цих уроках я приділяю велику увагу тому, щоб навчити дитину жити за законами природи. Переді мною стоїть важливе завдання – навчити  дитину захоплюватись красою маленької  краплі дощу, яка схожа на чисту сльозу дитини; красою яскравого метелика, який тріпоче легенькими крильцями. Навчити слухати шепіт осіннього листя та музику веселого струмка. Я захоплююся творчістю великого педагога В.О.Сухомлинського, який створив Школу під голубим небом. Він наголошував на тому, що ми не повинні переобтяжувати дитину зайвим матеріалом, а відчувати лише красу природи. В.О.Сухомлинський говорив : «Дитина – це квітка, краса якої залежить від догляду за рослиною. Піклуватися про красу квітки необхідно задовго до її цвітіння.»А батьки повинні турбуватися про дітей завжди, проте, коли вони народжуються, батьки думають, що їхнє покликання завершене. Дитина повинна дивитися на світ добрими очима, вміти цінувати життя.

Я усвідомлюю важливу актуальність даної порушеної  проблеми. На своїх уроках  я  продовжуватиму вивчати життя рослин і тварин, спосіб їх живлення та існування. Проводячи аналіз екосистем,  я  велику увагу приділятиму використанню на уроках екологічних задач, ребусів, кросвордів та екологічних ігор.

Намагатимусь використовувати інтерактивні технології, які стимулюватимуть в учнів розвиток спостережливості, активізують самостійність, створюватимуть індивідуальну самореалізацію. Сьогодні переді мною стоїть нелегке питання: як зробити, щоб урок був цікавим для учнів, щоб розкрив їх творчий потенціал особистості, поставив її в ситуацію самостійного пошуку, сприяв розширенню кругозору, забезпечив використання знань з інших предметів на практиці. Цього можна досягти лише за умови, якщо вчитель знаходить такі шляхи найефективнішого досягнення мети навчання, прийоми оптимізації навчального процесу, змінивши сам підхід до здобуття знань. Інтерактивні технології  мають бути ефективним інструментом, який полегшить засвоєння знань, зробить навчання комунікативно спрямованим, цікавим, наочним індивідуальним. Новітні технології є дуже актуальними на сьогодні, оскільки вони передбачають і ефективно сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії. При цьому учень і вчитель – рівноправні, тобто знають, вміють і здійснюють свою діяльність разом, чудово розуміючи, що вони роблять і для чого.

Отже, природа – це вічний зразок мистецтва, а найвизначніший і найблагородніший предмет у природі – людина, яка……

Список     використаної        літератури

1.Гринева Є.А. «Завдання екологічного змісту»

2.Грошовенко О. «Формування дбайливого ставлення до природи»

3.Ефіц О.А. «Ділова педагогічна гра в екологічній підготовці  вчителів початкових класів»

4.Єрдаков Л.Н. «Екологічна казка для першокласників»

5.Жестова Н.С. «Стан екологічного виховання учнів»

6.Лєбєдєв П.А. «Думи павлиського педагога»

7.Сухомлинський В.О. «Природа та праця », «Школа під голубим небом »

8.Журнал «Початкова освіта»,екологічний спецвипуск