Оптимізація — процес надання будь-чому найкращих, найзручніших умов для діяльності. Під оптимізацією навчального процесу треба розу­міти створення найбільш сприятливих умов (добір методів, за­собів навчання, створення санітарно-гігієнічних умов, емоцій­них чинників) для отримання бажаних результатів без додат­кових витрат часу і фізичних зусиль.

Оптимізація процесу навчання — управління навчанням на основі всебічного врахування його закономірностей, принципів, сучасних форм і методів, особливостей, внутрішніх і зовнішніх умов з метою досягнення найвищої його ефективності.

До критеріїв оптимізації процесу навчання за Волковою належать:

— ефективність процесу навчання (результат успішності навчання, вихованості і розвитку учнів);

— якість навчання (ступінь відповідності між результатами та цілями і завданнями навчання, а також ступінь відповідності між результатами і максимальними можливостями кожного школяра в певний період розвитку);

— оптимальність витрат часу і зусиль учителів та учнів (відповідність гігієнічним нормам).

Вибір оптимальних варіантів навчального процесу передба­чає у діях педагога дотримання певних етапів:

- чітке формулювання дидактичних завдань відповідно до певних форм організації навчання;

- вибір і конкретизація змісту навчання;

- вибір найбільш доцільних форм організації навчання;

- визначення доцільних методів та засобів навчання;

- забезпечення планування навчального процесу;

- створення сприятливих санітарно-гігіенічних умов для проходження навчального процесу;

- забезпечення керівництва навчальним процесом на уроці на достатньому науковому рівні;

- аналіз результатів навчальної діяльності з метою її кори­гування у перспективі.

Організація навчального процесу на засадах оптимізації ви­магає ґрунтовної наукової підготовки учителів та майстрів виробничого навчання.

Пошуки тих чи інших напрямів навчання зумов­люються особливостями та потребами суспільно-економічного розвитку. Впродовж століть суспільство задовольняв екстен­сивний підхід до організації навчання. Екстенсивний (від лат. ехіеттш — розширювальний) підхід передбачає досягнення результатів у навчанні за рахунок кількісних факторів (збіль­шення років навчанпя у школі, кількості годин на вивчення навчальних дисциплін та ін.). На певних етапах історичного розвитку такий підхід задовольняв суспільство. Та з часом він вичерпав свої можливості. З розвитком науки, збільшенням обсягу інформації актуалізація проблеми продукування інте­лектуального багатства суспільства привела до необхідності інтенсифікації навчального процесу.

Інтенсифікація передбачає до­сягнення у навчанні бажаних результатів за рахунок якісних факторів, тобто за рахунок напруження розумових можливо­стей особистості. Адже у процесі навчання у рамках екстенсив­ного підходу можливості мозку використовуються на 15—20 відсотків. Тому більш ефективне використання потенційних можливостей мозку учнів і вчителів — це найперша передумо­ва інтенсифікації навчального процесу. Потрібно зважати на ряд факторів, які в своїй єдності і взаємозв'язку можуть забез­печити інтенсивність навчання.

1.Організація навчального процесу на достатньому науко­вому рівні з погляду розуміння сутності навчання, його рушій­ної сили, логіки навчального процесу, методів, форм, типів.

2. Забезпечення високого рівня психолого-педагогічної підго­товки вчителів та майстрів виробничого навчання.

3. Оптимальність змісту навчального матеріалу з погляду його доступності щодо вікових та індивідуальних можливостей

школярів.

4. Демократизація організації навчальної діяльності учнів.

5. Створення сприятливих санітарно-гігієнічних умов для навчання (харчування, дотримання вимог повітряного, світлово­го, теплового режимів, гігієна розумової праці та ін.).

6. Широке використання технічних засобів навчання і, в пер­шу чергу, комп'ютерної техніки.

7. Володіння вчителем педагогічною технологією і технікою.

8. Забезпечення високого соціально-економічного статусу вчителя у суспільстві.

Забезпечення інтенсифікації навчання — проблема досить складна. Вона виходить далеко за межі суто педагогічних проб­лем. Але об'єктивні чинники соціально-економічного розвитку підносять її актуальність