Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання.

Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів.

Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа.

У доповідній записці колегії Міністерства освіти і науки України «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст та структуру навчання» вказано на необхідність посилення практичного спрямування навчального процесу у навчальних програмах та підручниках через урізноманітнення видів діяльності учнів, добору і поєднання методів навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.

Необхідно враховувати, що до школи приходять нові покоління дітей, які живуть у інформаційному, динамічному, емоційно напруженому середовищі.

Інформаційні технології стають  потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної середньої освіти (із змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20 жовтня 2005 р.) «Про підсумки переходу початкової школи на новий зміст і структуру навчання» пропедевтика інформатики може здійснюватися завдяки введенню в освітню галузь «Технологія» змістової лінії «Пропедевтика інформаційної культури».

Державними вимогами до рівня загальної підготовки молодших школярів є:

-         володіти конструктивно-художніми, конструктивно-технічними уміннями з різних навчальних дисциплін;

-         уміти поєднувати словесну, графічну і предметно виражену інформацію у  цілісні образи – художні або технічні, елементи інформатики за наявності відповідних умов.

Одним із головних завдань  початкової школи є застосування ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми.

Основним  видом використання комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. У цікавій, динамічній, ігровій формі учні молодших класів опановують комп’ютерні засоби, набувають первинних навичок користування пристроями введення-виведення, початковими уміннями й навичками управління комп’ютером та одночасно удосконалюють свої знання з певних навчальних предметів, розвивають пам’ять, просторову уяву, логічне мислення, творчі здібності.

Зарубіжна школа накопичила значний досвід використання комп’ютерів у навчанні молодших школярів. Як свідчать дослідження, проведенні у школах Канади, США, Франції, «комп’ютер на уроках в початковій школі подвоює час довільної уваги в учнів (20 хвилин замість 10 хвилин на традиційному уроці), а ігровий аспект часто сприяє кращому сприйняттю моделі учнями або осмисленню необхідності застосування алгоритму.» /Інформатика і навчальний процес: досвід Франції, США, Канади. Огляд./

Д. Г. Клементс вважає, що комп’ютер сприяє розвитку розумових здібностей, творчого нестандартного мислення в розв’язанні завдань, підвищує інтерес до навчання, сприяє набуттю знань і умінь, розкриває привабливі сторони різних галузей науки. Отже, комп’ютер надає нові можливості для розвитку здібностей дитини, активно включає її у навчальний процес, підвищує зацікавленість, сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Життя маленького учня стає цікавішим і не таким важким.

 Вітчизняний досвід роботи з молодшими школярами у співробітництві з Інститутами педагогіки, психології, гігієни дітей і підлітків, дозволяє зробити такі висновки:

1.   Застосування сучасних інформаційних технологій у початковій школі сприяє більш активному і свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу з математики, музики, природознавства, української, англійської мов.

2.                       Оволодіння елементами комп’ютерної грамотності не викликає суттєвих труднощів у молодших школярів. При цьому, комп’ютерні ігрові програми сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу, створюють позитивне емоційне ставлення учнів до діяльності, опосередкованої комп’ютером.

3.                       В процесі сумісної комп’ютерно-ігрової діяльності виникає «кооперуючий ефект». Учні у грі проти комп’ютера допомагають, як правило, несвідомо один одному. Шукають раціональні способи організації сумісних дій, навіть в тому випадку, коли така задача їм не ставиться в явному вигляді.

4.                       Навчаючі і контролюючі програми, програми-тести, програми-редактори стимулюють інтерес молодших школярів до навчальної діяльності, сприяють формуванню логічного, творчого мислення, розвитку здібностей учнів.

5.                       Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним з самих сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури.

Є підстави вважати, що комп’ютер дозволить більш глибоко розвити резерви дитини, дасть змогу вчителю працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю.

Міжнародний науково-навчальний центр ЮНЕСКО інформаційних технологій виділяє наступні аспекти використання комп’ютера у початковій школі:

-         перший аспект – комп’ютер, як об’єкт вивчення, що властиво курсу «Основи інформатики та обчислювальної техніки»;

-         другий аспект – комп’ютер як засіб навчання, тобто своєрідний «учитель», який використовується при вивченні інших навчальних дисциплін (тренажери, тести електронні підручники, мультимедійні енциклопедії);

-         третій аспект – комп’ютер як інструмент, що дозволяє дослідити ту чи іншу предметну галузь і зробити навчання творчим.

Одна з розробок Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій ЮНЕСКО та систем НАН та МОНУ – комп’ютерне навчально-ігрове середовище. Електронний конструктор (ЕЛКОН) – курс «Конструювання на комп’ютері» для учнів 1-4 класів, який є інтегрованим на рівні змісту навчання і має на меті - формування в молодших школярів стійкого інтересу до навчання.  Він містить кілька модулів з різних предметних галузей:

• логіка:

-   властивості, порівняння, класифікація об'єктів;

-   пошук закономірностей та доповнення малюнка;

•     комбінаторика:

-        завдання на розфарбовування;

-        числові квадрати;

•     образотворче мистецтво:

-        тематичне малювання;

-        геометричні орнаменти;

•     математичні задачі:

-        периметр і площа багатокутника;

-        конструювання багатокутників;

-        задачі із «сірниками»;

-        задачі про «паркети»;

•     моделювання навколишнього світу:

-        силуети;

-        конструювання в тематичних конструкторах.

Конструювання, як основний вид діяльності в курсі, це створення чогось нового з даного набору блоків, деталей, геометричних фігур.

З метою формування творчого мислення використовується методичний прийом - реалізація творчих проектів:

-         учень виконує композицію на вільну тему;

-         створює свій орнамент для килима;

-         створює силует довільного об’єкта навколишнього світу за власним задумом, але з обмеженого набору графічних елементів;

-          складає свою задачу і демонструє на комп’ютері її розв’язок.

Завершується навчання розробкою тематичного конструктора за власним задумом. Реалізація проекту має кілька етапів:

-         вибір теми, розробка ескізів у зошиті чи добір малюнків з книжок і журналів;

-         учень   робить   ескізи   графічних   примітивів  для   конструювання   в ЕЛКОН;

-         учень   створює  бібліотеку   графічних   примітивів  для  тематичного конструктора.

Під час роботи в комп’ютерному класі необхідно добре знати і чітко виконувати гігієнічні вимоги до роботи на комп’ютері.

Загальновідомо, що організм дитини, який постійно перебуває у стані росту і розвитку, дуже чутливий до впливу будь-яких чинників навколишнього середовища, зокрема і шкільного.

Введення у навчальний процес такого технічного засобу, як персональний комп’ютер, потребує комплексної гігієнічної і психо-педагогічної оцінки в аспекті можливого негативного впливу на здоров’я учнів під час їхньої роботи в кабінетах комп’ютерної техніки.

Результати досліджень свідчать, що в кабінетах комп’ютерної техніки за наявності десяти працюючих комп’ютерів протягом дня значно підвищується температура повітря, знижується вологість.

Ступінь стомлювання учнів на уроках з використанням персонального комп’ютера вища, порівняно із звичайними. Робота на персональному комп’ютері відрізняється від інших видів діяльності значними функціональними змінами нервово-емоційного статусу, потребує напруженої роботи здорового аналізатора, супроводжується вимушеною робочою позою. Це пов’язано з тим, що користувачу комп’ютера доводиться читати інформацію на екрані монітора (роздивлятись букви, малюнки) і одночасно на клавіатурі, тобто дуже часто відбувається переведення погляду з екрана на клавіатуру, в результаті чого виникає часта переадаптація зору.

Статична сидяча поза при цьому викликає напруження плечового поясу і тому неправильно підібрані меблі та недоцільно вибраний режим роботи можуть призвести до порушення постави, а довготривале напруження зору може викликати незворотні патологічні зміни.

Тому зрозуміла необхідність всебічного вивчення функціональних змін реакцій організму і здоров’я молодших школярів під впливом навчання на персональних комп’ютерах з метою гігієнічного нормування режимів безперервної роботи дітей на них.

Основні гігієнічні принципи безпечного для здоров’я застосування комп’ютерної техніки під час навчання школярів:

-         гігієнічна доцільність розміщення та створення відповідних оптимальних умов у приміщеннях кабінетів комп’ютерної техніки;

-         обладнання кабінету спеціальними меблями, призначеними для комп’ютерної техніки відповідно вікових особливостей користувачів;

-         гігієнічне нормування всіх чинників, що виникають при роботі комп’ютерної техніки і можуть змінювати внутрішнє навчальне середовище;

-         нормування тривалості безперервної роботи учнів на персональних комп’ютерах залежно від віку і вихідного стану здоров’я дітей;

-         психо-гігієнічна експертиза навчальних комп’ютерних програм;

-         виховання дітей у напрямку засвоєння гігієнічної культури користування комп’ютерною технікою.

Звідси випливають конкретні вимоги до комп’ютерного кабінету:

1.           Приміщення повинно мати штучне і природне освітлення.

2.           Для оздоблення інтер’єру приміщень з комп’ютерами використовувати матеріали, які мають гігієнічні висновки, що підтверджують їх безпечність для здоров’я дітей.

3.           Площа на одне робоче місце з комп’ютером повинна бути не менше 6м2.

4.           Бажано комп’ютер розміщувати так, щоб світло на екран падало зліва. Не дивлячись на те, що екран світиться, заняття мають проходити не в темному, а в добре освітленому приміщенні.

5.           Для зменшення зорового напруження важливо слідкувати за тим, щоб зображення на екрані комп’ютера було чітким і контрастним. Необхідно виключити можливість засвічування екрану, оскільки це знижує контрастність і яскравість картинки.

6.           При роботі з текстовою інформацією слід відати перевагу позитивному контрасту: темні знаки на світлому фоні.

7.      Відстань від очей до монітора повинна бути не менше 50см. Одночасно за комп’ютером повинен займатися один учень, оскільки для сидячого збоку умови розглядання зображення на екрані різко погіршуються.

8.      Перед початком і після кожної академічної години занять, комп’ютерні класи повинні бути провітрені. Вологе прибирання в комп’ютерних класах необхідно проводити щоденно.

Для   профілактики   зорового   стомлення   на   уроках   необхідно дотримуватись певних рекомендацій:

-            оптимальна тривалість безперервного заняття на комп'ютері для дітей 6-річного віку – 8 - 10 хв, 7 - 10-річних – 10 - 15 хв, не більше чотирьох разів на тиждень.

-            з метою профілактики зорового стомлення дітей після роботи на персональних комп’ютерах рекомендується проводити комплекс вправ для очей, які виконуються сидячи або стоячи, відвернувшись від монітора з максимальною амплітудою руху очей. Для зацікавлення ці вправи потрібно проводити в ігровій формі.

С.А. Гаряча, завідуюча лабаратарією дошкільної та почпткової освіти