І.    Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).
      Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ:
- обов'язково прочитають у класі;
- розмістять у класному журналі «Наша творчість»;
- прочитають на батьківських зборах;
- покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного
  класу та ін.


 

І. Вступна бесіда вчителя (постановка мети уроку).
      Головне в цій бесіді — викликати інтерес до ро¬боти і бажання працювати над метою уроку, чітко окреслити завдання, які ставляться перед учнями. Грамотний початок — половина успіху. Учитель повинен обов'язково зацікавити учнів не тільки тим, що через де¬який час вони зможуть грамотно й красиво висловлювати свої думки, а й тим, скажімо, що найкращий переказ:
-    обов'язково прочитають у класі;
-    розмістять у класному журналі «Наша творчість»;
-    прочитають на батьківських зборах;
-    покажуть як зразок малюкам, учням із паралельного
класу та ін.

 

Підготовча робота проводиться заздалегідь до кож¬ного уроку.
I.     Вступна бесіда.  Актуалізація чуттєвого досвіду дітей
1.    Створення емоційного настрою:
-  читання віршів;
-  слухання музичних творів.
         2.Фрагмент малювання.
         3.Робота за картиною або дитячими малюнками.
Види робіт: бесіда з опорою на знання учнів; робота з малюнком; робо-та з ілюстрацією в підручнику; слухання грамзапису; читання уривків з ху¬дожніх творів учителем (учнями) з подальшим аналізом; обмін враженнями від побаченого на екскурсії тощо.

 

I.    Організація учнів до роботи.
II.    Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання. 
Види робіт:
-    різні види граматичного розбору;
-    опитування з метою перевірки теоретичних знань;
-    перевірка письмових завдань;
-    відповіді учнів на запитання, які вимагають обґрунтування висловленого положення;
-    застосування засвоєних знань до прикладів, запропонованих учителем;
-    складання граматичних таблиць і заповнення їх відповідними прикладами;
-    зв’язні повідомлення учнів про мовні явища;
-    виписування слів на вказану орфограму з вправи виконаної вдома;
-    диктант за текстом вправи домашнього завдання;
-    письмо з пам’яті на матеріалі вправи домашнього завдання;
-    зіставні вправи;
-    слухове письмо;
-    робота з орфографічним словником і т. ін.

 

1. Структура уроку засвоєння нових знань.
I.    Організація учнів до роботи.
II.    Актуалізація опорних знань учнів - повторення раніше
вивченого матеріалу, який органічно зв'язується з новим
матеріалом,  служить основою для засвоєння нових знань (3-5 хв).
III.    Мотивація навчальної діяльності учнів і повідомлення теми,
визначення завдань уроку (2 хв/)
IV.    Сприйняття і усвідомлення учнями нового навчального матеріалу (12-15 хв).
1)    Спостереження  та  аналіз  мовних  явищ   під керівництвом
вчителя;
2)    Висновки, формулювання правила (учнями або вчителем);
3)    Уточнення   формулювання   правила   по   підручнику,    вивчення правила і підбір нових прикладів для його ілюстрації;
4)    Перевірка розуміння нового матеріалу (повторення вивченого
правила, аналіз нових прикладів).
V.    Осмислення нових знань в процесі практичної діяльності
(15-20 хв):
1) Формування умінь користуватися знаннями (новими правилами в процесі виконання різноманітних вправ під керівництвом вчителя).
2) Самостійна творча робота (невелике контрольно-перевірне завдання, виконання якого покаже, як учні зрозуміли і усвідомили новий матеріал).
VI.    Домашнє завдання (3-5 хв.):
1)    Пояснення домашнього завдання і способу його виконання;
2)    Запис в щоденнику.
VII   Підсумки уроку (3-5 хв).
1)    Перевірка виконаних завдань уроку;
2)    Поурочне узагальнення.

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Повторення вивченого на попередньому уроці.
Види робіт:
-    читання учнями напам’ять віршів, скоромовок про вивчену букву, розгадування загадок;
-    словниково-логічні вправи;
-    розв’язування фонетичних задач з якісною характеристикою звуків;
-    конструювання і моделювання слів, словосполучень, речень;
-    алфавітне називання вивчених літер, розпізнавання знайомих літер серед інших.