Одного разу по дорозі в людському вигляді йшли два ангели. Вечоріло і вони попросилися в одному багатому домі переночувати. Сім'я багатіїв прийняла їх дуже холодно. Було видно, що гостям тут не раді. Не запропонувавши ангелам і шматка хліба, відправили спати в сирий підвал. Лягаючи, старший ангел побачив діру в стіні і став її закладати. Молодший обурився, навіщо він це робить. Але старший ангел сказав, що іноді речі не такі, як здаються на перший погляд.

Вранці ангели продовжили свій шлях, але до вечора знову звернулися з проханням про нічліг, на цей раз в бідній хаті. Господарі радо запросили їх до будинку, розділили з ними свій скромний вечерю і навіть поступилися їм своє ліжко. Вранці, прощаючись, ангели помітили, що господарі дуже засмучені. Виявилося, що вночі здохла їхня єдина корова.

Молодший ангел знову обурився:

- Та що ж це таке! У багача всього в надлишку, а ти ще йому і допомагав. І навпаки, у цих добрих людей і так нічого немає. Як ти міг допустити, що б вони втратили корову?

- Не поспішай робити висновки, - відповів старший. - Я тобі вже казав, що речі іноді не такі, як здається на перший погляд. Коли ми ночували в тому підвалі, я помітив у стіні скарб. Ще б трохи і він випав би в дірку. Тому я і відремонтував цю стіну, щоб його не знайшли. А що стосується корови бідняка, так сьогодні вночі приходила смерть і хотіла забрати його самого. Мені вдалося домовитися, і замість людини, смерть забрала корову.

І дійсно, ми ніколи не знаємо всього. Потрібно навчитися вірити, що все має свій прихований сенс, і все що не робиться - до кращого.