Уроки життя
| Їхав один молодий чоловік на новому блискучому «Ягуарі» в прекрасному настрої, наспівуючи якусь мелодію. Раптом він побачив дітей, що сидять біля дороги. Після того, як він, обережно об'їхавши їх, зібрався знову набирати швидкість, він раптом почув, як у машину вдарився камінь. Молодий чоловік зупинив машину, вийшов з неї і, схопивши одного з хлопчаків за комір, почав його трясти з криком: - Паршивець! Якого біса ти кинув у мою машину камінь! Ти знаєш, скільки коштує ця машина?! - Вибачте мене, містере, - відповів хлопчик. - У мене не було наміру заподіяти шкоду вам і вашій машині. Справа в тому, що мій брат - інвалід, він випав з коляски, але я не можу підняти його, він занадто важкий для мене. Вже кілька годин ми просимо допомоги, але жодна машина не зупинилася. У мене не було іншого виходу, окрім як кинути камінь, інакше ви б теж не зупинилися. Молодий чоловік допоміг посадити інваліда в крісло, намагаючись стримати сльози і придушити ком, що підступив до горла. Потім він пішов до своєї машини і побачив вм'ятину на новенькіх блискучих дверях, що залишилася від каменя. Він їздив багато років на цій машині, і завжди говорив «ні» механікам на пропозицію відремонтувати цю вм'ятину на дверцятах, тому що вона кожного разу нагадувала йому про те, що якщо ти проігноруєш шепіт, в тебе полетить камінь. | |
| Категорія: Час для роздумів | Додав: РІТА (13.09.2012) | |
| Переглядів: 899 | |
| Всього коментарів: 0 | |