Як розібратися в своїх емоціях?
| «Фундаментальні» емоції, які визначають основні - це інтерес, радість, подив, страждання, гнів, відраза, презирство, страх, сором. З сполук фундаментальних емоцій виникають комплексні емоційні стани, такі як, наприклад, тривожність, що поєднує в собі страх, гнів, провину й інтерес. Інтерес є виключно важливим видом мотивації в розвитку знань, навичок, інтелекту. Інтерес - це єдина мотивація, яка може підтримувати повсякденну роботу чином. Він необхідний для творчості. Інтерес розглядається як одна з фундаментальних вроджених емоцій і вважається домінуючою з усіх емоцій у нормальної, здорової людини. Передбачається, що саме емоція інтересу постійно присутня у свідомості і що саме вона разом з пізнавальними структурами й орієнтаціями направляє сприйняття, пізнання і дію. Емоція інтересу підтримує дослідження, вивчення і конструктивну діяльність, міжособистісні та сімейні відносини, інтерес важливий для розвитку вміння та інтелекту індивіда, грає провідну роль у розвитку і формуванні особистості. Радість - позитивна емоція, що характеризується відчуттям впевненості, задоволеності й особистої значущості. У зв'язку з тим, що почуття радості гармонізує стан людини, насичуючи його самозадоволеністю, задоволеністю навколишнім світом і в цілому, емоція ця, з об'єктивних причин, є відносно короткочасною, зазнає впливу інших емоційними станами. Радість має велике значення в життєдіяльності людини, полегшуючи й підсилюючи соціальні зв'язки, тим самим, збільшуючи адаптаційні характеристики особистості і звільняє від негативної стимуляції і напружених станів. Здивування - не має чітко вираженого позитивного або негативного знака емоційна реакція на раптово виникають обставини. Подив гальмує всі попередні емоції, спрямовуючи увагу на об'єкт, його викликав, і може переходити в інтерес. Здивування породжується різким збільшенням нервової стимуляції, його зовнішньої причиною є раптове і несподіване подія. Ця емоція триває недовго, супроводжується відчуттям відсутності думок і почуттям невизначеності. У строгому сенсі здивування не є ні позитивним, ні негативним. Страждання - фундаментальна, яскраво негативна емоція, яка грає значну роль в еволюції людини і виконує важливі біологічні та психологічні функції. Відчуваючи страждання, людина може відчувати самотність, ізольованість, відірваність, поразку і почуття знедоленості як щиро, так і уявне, а також невдоволення собою і безсилля. Страждання - найпоширеніша негативна емоція, яка є домінуючою при горі і депресії, що може служити конструктивним цілям, мотивуючи активну діяльність. Однією з причин гніву є відчуття фізичної і психологічної перешкоди - фізичні перешкоди, правила, закони чи власна нездатність. Якщо перешкоди незначні або неочевидні, безпосередня реакція може в гніві і не виражатися, однак якщо щось справді заважає досягненню бажаної мети, гнів рано чи пізно обов'язково виникне. Низькі рівні гніву можна придушувати протягом тривалого часу, що пов'язано зі шкодою для здоров'я і з ризиком крайнього вибуху гніву. Інші причини гніву включають в себе особисту образу, переривання цікавої чи радості, обман, примус зробити щось проти бажання. Ці причини викликають гнів у багатьох людей, хоча існують інші, індивідуальні та залежать від рівня розвитку причини гніву. Гнів зумовлює велике напруження і супроводжується сильним почуттям імпульсивності. Відраза - це негативний емоційний стан, що викликається об'єктами (предметами, людьми, обставинами тощо), зіткнення з якими (фізична взаємодія, комунікація в спілкуванні тощо) вступає в різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами або установками суб'єкта. Відраза, як і гнів, може бути направлено на самого індивіда, знижуючи самооцінку і викликаючи самоосуд. Презирство - це негативний емоційний стан, що виникає в міжособистісних стосунках через неузгодженість життєвих позицій, поглядів і поведінки суб'єкта з аналогічними категоріями, властивими об'єкту почуття. Презирство - це відчуття переваги над будь-ким, цілою групою чи предметом. Страх є найбільш небезпечною з усіх емоцій. Але страх не є тільки злом. Він може служити попереджуючим сигналом і змінювати напрям розумових процесів і поведінку. З еволюційно-біологічної точки зору страх може зміцнювати соціальні зв'язки, зокрема й колективний захист. У сучасних цивілізаціях існує все більш зростаюче число об'єктів, подій, умов і ситуацій, які лякають чи можуть бути страшними. Розуміння страху не позбавляє від небезпечних ситуацій, але воно може забезпечити додаткову міру контролю над цією емоцією. Страх може уповільнити мислення, зробити його більш вузьким за обсягом. Він приводить до напруги м'язів, а при людина може остовпіти і стати зовсім нерухомим. Страх дуже сильно скорочує число ступенів свободи в поведінці. Сором - негативний емоційний стан, що виражається в усвідомленні невідповідності власних помислів, вчинків і зовнішності не тільки очікуванням оточуючих, а й власним уявленням про належну поведінку і зовнішній вигляд. Поведінка людини значною мірою залежить від його емоцій, причому різні емоції по-різному впливають на поведінку. Стенічні емоції - підвищують активність усіх процесів в організмі, астенічні - їх гальмують. Стенічними, як правило, бувають позитивні емоції: задоволеність (задоволення), радість, щастя, а астенічними - негативні: невдоволення, горе, печаль. Хай з вами будуть тільки позитивні емоції! Джерело: http://shkolazhizni.ru/archive/0/n-440 | |
| Категорія: Поради психолога | Додав: РІТА (16.04.2012) | |
| Переглядів: 2104 | |
| Всього коментарів: 0 | |