Ш. Амонашвілі. Міркування про гуманну педагогіку (Фрагменти з книги)
| Шановний Учитель! Моє педагогічне життя, пильне вивчення особистості і досвіду роботи своїх колег-вчителів привели мене до деяких узагальнень, які, на моє переконання, складають основу гуманної педагогічної діяльності вчителя. Коли я визначав їх для себе, в якійсь мірі був розчарований: узагальнення ці виявилися давно і добре відомими для класичної педагогічний думки і творчої практики вчителів. Але, з іншого боку, я був глибоко задоволений тим, що прийшов до таких самих ідей і думок про вчителя, які складають скарбницю класики. У постійному спілкуванні з учителями вони все більше конкретизувалися у мене в формулюваннях, і я спробував систематизувати їх, приймаючи одні в якості законів для вчителя, інші - в якості принципів його діяльності, треті - як заповіді вчителя і т.д. Таке розмежування педагогічних установок, може бути, не здасться Вам точним, але справа не стільки в тому, в якій якості їх приймати, а в тому, що кожна установка відображає відмінну рису гуманного педагогічного процесу, і вони разом складають його якість. Я не стану розбирати і обгрунтовувати їх, думаю, вони цього не потребують, настільки вони очевидні й правдиві. Крім того, весь пафос усіх попередніх зустрічей служив розкриттю їх суті та обгрунтуванню можливості їх здійснення в системній педагогічної діяльності вчителя. Пропоную Вашій увазі схему цих узагальнень: от яка в мене вийшла система установок після того, як я їх розподілив по основних категоріях і довів до трьох у кожній категорії. ОСНОВНІ УСТАНОВКИ ВЧИТЕЛЯ гуманного педагогічного процесу: Закони вчителя: любити дитину, розуміти дитину, сповнюватися оптимізмом до дитини; Керівні принципи вчителя: принцип олюднення середовища навколо дитини, принцип поваги особистості дитини, принцип терпіння в становленні дитини; Заповіді вчителю: вірити у безмежність дитини, вірити в свої педагогічні здібності, вірити в силу гуманного підходу до дитини; Опори в дитині: прагнення до розвитку, прагнення до дорослішання, прагнення до свободи; Особистісні якості вчителя: доброта, відвертість і щирість, відданість. Зазвичай при зустрічах з учителями я пропоную їм такого роду завдання: "Запишіть, будь ласка, на листку паперу педагогічні правила, які ви винесли для себе після прослуховування моїх роздумів", і даю їм 20 хвилин для його виконання. Правил, які формулюють вчителя, дуже багато. Я відібрав найбільш ті, що часто зустрічаються, відредагував їх і пропоную їх вашій увазі. ПРАВИЛА ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ Проявляйте живий інтерес до життя дитини, до її радості, смутку, прагнень, успіхів, невдач, до її особистісних переживань; при необхідності сприяйте, допомагайте, висловлюйте їй "співрадість", співчуття. Спілкуйтеся з дитиною як з дорослим, від якого чекають взаємної довіри, поваги, розуміння. Робіть день народження кожної дитини святом у класі, висловлюйте їй побажання, підносите їй в подарунок уроки, малюнки, твори про неї, давайте їй відчути, як її любить, поважає вчитель і товариші, яких успіхів вони від нього чекають. Встановлюйте з кожною дитиною особисті, довірчі взаємини, викликайте довіру і щирість дитини до вас вашої довірливістю і щирістю до нього. Любіть сміятися разом з дітьми, веселіться, грайте, пустуйте разом з ними. Говоріть з дітьми спокійним, що розташовує до себе голосом і експресією. Свою дратівливість поведінкою дитини виражайте ноткою натяку на те, що ви від неї цього не очікували, що у вас про неїо більш високе уявлення. Висловлюйте живий інтерес до захоплень (хобі) окремих дітей (збирання марок, листівок, складання альбомів тощо), беріть участь в них. Дивуйтеся, захоплюйтеся, радійте, коли та чи інша дитина здійснює гідний вчинок, проявляє кмітливість і мислить зосереджено. Заохочуйте творчу діяльність дітей, допомагайте їм писати п'єси, ставити спектаклі, оформляти їх художньо і музично, готувати художні ранки, виступати зі своєю самодіяльністю перед батьками, іншими учнями, дитсадівцями. Навчіть дітей випускати книжки з власними розповідями, казками, творами, віршами і т.д., цікавтеся цими книжками, читайте їх, беріть їх з дозволу автора, щоб показати своїм колегам. Пропонуйте дітям стати художниками книжок з оповіданнями, віршами, казками, надрукованими на листках, які слід скласти і зшити, оформити обкладинки, намалювати в них картини за змістом творів, а також пояснити слова, поставити питання до тексту. Вибачайтеся перед дитиною, якщо з якоїсь причини не можете відразу відповісти на пізнавальне питання, з яким вона звертається до вас; поясніть причину відверто, скажіть, що дасте відповідь через кілька днів, і не забудьте виконати обіцянку. Залучайте батьків до шкільного життя своїх дітей, запрошуйте їм керувати гуртками, чергувати в школі, влаштовуйте з ними зустрічі дітей. Пишіть листи батькам з позитивною оцінкою вчинку дитини, з приводу досягнення успіху в навчанні, з будь-якого значного приводу, гідного схвалення. Пропонуйте батькам бути присутніми на уроках. Робіть урок акумулятором життя дітей, цінуйе, любіть, приймайте і проводжайте кожен урок. Знайомте дітей з планом уроку, із вмістом завдань, приймайте до уваги побажання дітей з проведення уроку. Запрошуйте дітей бути співучасниками ваших педагогічних пошуків, висловлювати свою думку з приводу того чи іншого методу, завдання і т.д., застосовуваних вами з метою апробації. Заохочуйте дітей ставити питання, запитувати, сперечатися, висловлювати власну думку, стверджувати свою позицію, ставитеся до думок, тверджень, оціночним судженням, відносинам і т.д. дітей серйозно, з гідністю. Провокуйте дискусії дітей з вами, давайте їм можливість доводити вам, пояснювати помилку, спростовувати ваше твердження і тоді, визнавши їх правоту, висловлюйте їм подяку за те, що не дали вам заглибитися в своїй омані. Учіть дітей етично висловлювати й доводити свою думку, сперечатися. Заохочуйте пошукову, дослідницьку діяльність дітей, окремої дитини, практикуйте на уроках читання наукових доповідей, обговорення окремих питань. Учіть дітей думати, проявляйте своє заохочувальне ставлення до дітей, вміє думати, розмірковувати, обмірковувати. Міркуйте вголос самі, щоб давати дітям зразки, як думати, як шукати рішення задачі, як обговорювати, оцінювати. Часто пропонуйте дітям письмові завдання з роздумами про самих себе, про свої взаємини з оточуючими його людьми, про ставлення їх до нього. Підкреслено також право дитини на збереження її спокою від шуму та іншого роду подразнень при обмірковуванні завдання, при виконанні письмової роботи. Можна самому теж писати разом з дітьми твір, виконувати самостійні завдання, контрольну роботу, а потім знайомити їх з результатами своїх старань, давайте можливість висловлювати свої оціночні судження. Закликайте дітей самим знаходити і виправляти допущені помилки в своїх письмових роботах; виправлені самими помилки в подальшому не вважати за помилки. Пропонуйте дітям на уроках альтернативні матеріали, завдання і вправи. Користуйтеся способом "припущення" помилок, давайте дітям можливість виявляти їх і виправляти; дякуйте дітей за сприяння. Не ставте одну дитину в приклад іншій ні в старанності, ні в поведінці. Допомагайте дитині перевершити самого себе. Помічайте і радійте, коли дитина досягає успіху. Задавайте дітям домашні завдання в ненав'язливих формах, дозволяйте самим теж ставити собі завдання. Пропонуйте дітям завдання з метою визначення своїх граничних можливостей, давайте їм можливість пробувати себе у відношенні завдань наступних класів. Заохочуйте прагнення дітей братися за вирішення складних завдань і вправ, допомагайте їм вчитися способам їх вирішення. Залучайте дітей до підбору навчального матеріалу, пропонуйте їм заповнювати підручники своїми сторінками з додатковим матеріалом. Пропонуйте бажаючим готувати і проводити на уроках свої "п'ятихвилинні уроки", допомагайте їм у проведенні таких уроків. Звертайтеся до дітей з проханням допомогти вам скласти для використання на уроках складні завдання, головоломки та ребуси і при їх застосуванні на уроках не забувайте вказувати, хто їх автор. Проявляйте інтерес до того, чи сподобався дітям урок, прислухайтеся до їх побажань. Висловлюйте дітям свою подяку за сприяння в проведенні цікавого уроку. Приносьте дітям свої вибачення, якщо урок не викликав у них емоційного та інтелектуального задоволення, намагайтеся разом з дітьми з'ясувати причини. Надавайте особливе значення зусиллям, старанням дитини у виконанні завдання, цікавтеся, з якими труднощами зустрічаєя дитина і як їх долала. Проявляйте своє оптимістичне ставлення до можливостей дитини, особливо коли її осягає невдача. При своїх оціночних судженнях з приводу роботи дитини більше спирайтеся на позитивне, досягнуте, на просування; помилки і невдачі розглядайте на тлі досягнутого. Заохочуйте самооцінюючу і оцінну діяльність кожної дитини, давайте їй можливість оцінювати свою роботу вголос, висловлювати свою оцінку про роботу товариша. Прагніть до оволодіння витонченим виконанням педагогічних процесів. Слідкуйте за чистотою вашої промови, не допускайте її забруднення. Хоча правила ці, шановний Учитель, не охоплюють повної гармонії особистісно-гуманного спілкування вчителя з дітьми і хоча вони часом схожі на опис прийомів, ніж на правила в строгому сенсі цього слова, проте, як мені видається, вони можуть сприяти вчителю зробити перші кроки в бік демократизації і гуманізації свого педагогічного процесу. У змісті цих правил виявляється той самий зв'язок з класичною педагогікою і творчої практикою, що і в змісті запропонованих мною основних установок вчителя. Тому правила ці Вам не здадуться віддаленими від Вашого пізнавального поля і практики. | |
| Категорія: Видатні педагоги | Додав: РІТА (22.05.2012) | |
| Переглядів: 2197 | |
| Всього коментарів: 0 | |