Поняття  Вчитель і Учень містять у собі найвище значення, що походять із того ж джерела, що й значення базових для нас понять: Школа, Навчання, Виховання, Освіта, Урок, Життя. Вчитель і Учень – ніби узагальнюючі поняття, всі інші групуються навколо них і слугують ним.

    Суть змісту понять Учитель і Учень укладений у їхньому єдиному ядрі – УЧ, що зі свого боку несе в собі два начала: У та Ч.  Перше начало У означає Ура, Світло, Логос, Слово (яке було на початку), Життя, Любов, Бог. Друге ж начало Ч слід розуміти як Чоло, Дух..

  Отже, виходить, що поняття Вчитель має таку значеннєву основу: Дух, що творить, випромінює, дарує Світло, Життя ( сенс Життя ), Любов, Знання, Мудрість.

    З цього погляду варто осмислити також поняття: Учіння,  Учити, Учитися, Научати, Підручник і т.д.

    Цю цілісність суті Вчитель – Учень, усю взаємозалежність  Всесвітньої єдності, укладену в ній, розкриває перед нами Новий Заповіт у глибоких алегоричних формулах:  «Я посадив, Аполлос поливав, але виростив Бог...Той, хто насаджує і поливає ж суть одне; кожен одержить свою винагороду за свою працю. Тому що ми співробітники Бога, а ви – Божа нива , Божа будова».

   Учитель є співробітником Бога, Його помічником у творенні Людини. Якщо він не буде саджати й поливати з почуттям і розумінням глибокої відповідальності та з такими ж глибокими знаннями й творчістю, - як і в який грунт саджати, як поливати й плекати, - то зерно духу не матиме потрібного розвитку, життя і доля Дитини будуть перекручені, місія її буде згублена.

   Учитель Школи Життя несе служіння - перед Планетою і Всесвітом , перед Минулим, Сьогоденням і Майбутнім, перед Дитиною і Людством, перед Творцем.

   Учитель Школи Життя повністю усвідомлює свою Місію: сприяти духовному сходженню людства і Людини,     виживанню і порятунку життя на Землі.

                         Вчителя Школи Життя не полишає:

• щира любов і відданість до кожної дитини:
• почуття глибокої відповідальності перед долею кожної дитини,
• прагнення до розуміння кожної дитини,

    Вчитель осягає педагогічні аксіоми і робить із них відповідні висновки

     для себе.

• Особистість виховується Особистістю.
• Благородна людина виховується Благородною людиною.
• Любов виховується Любов'ю.
• Доброта виховується Добротою.
• Серце виховується Серцем.

      Це – шлях до своєї особистості і до відкриття своїх педагогічних обдарувань.    Нехай вчителя супроводжують вічні істини заповідей:

• Шукай і знайдеш.

    Проси – і дано буде.

• Стукай – і відчинять.

                 Нехай учитель глибоко осмислить мудрість заклику.

• Учи щастю краси.
• Учи щастю знання.
• Учи щастю любові.
• Учи щастю злиття з Вищим. 

 Учитель Школи Життя – це людина, що веде служіння заради вищих цілей людства, заради планетарної й космічної еволюції, і йому повинні бути створені такі умови, щоб він міг повністю присвятити себе найтоншій справі виховання.

   Учитель не є слугою суспільства, хоча задовольняє його запити; він прагне до виховання високорозвиненої й освіченої Людини, яка випереджає суспільство і здатна вести його за собою.

   Учитель не є слугою держави, хоча дотримується нормативних вимог держави; він прагне до виховання Людини з державним мисленням, здатною брати участь у  прогресивних перетвореннях у державі.

   Учитель не є провідником ідеології якої – небудь партії, яких-небудь догм; він несе дітям свою вищу ідеологію служіння Батьківщині, людству, цілям планетарної і космічної еволюції.

   Школа Життя  настроює свідомість дітей у ключі майбутнього.   Школа Життя є школа творчості. Школа Життя відкриває шлях скороходам.

     У Школі Життя не має місця грубощам, лементам, роздратуванням, покаранням, та неприйнятне жодне насильство і нав'язування.

   У Школі Життя немає поганих і відсталих дітей.

   У Школі Життя не закликають батьків допомогти дітям  у навчанні.

   Школа Життя створює перед Дитиною духовні, моральні, пізнавальні бар'єри, через співробітництво допомагає їй долати їх. Це шлях утвердження успіху.

    Школа Життя веде Дитину від успіху до успіху.

           В освітньому процесі Школи Життя  постійно  і творчо утверджується принципи гуманно особистого підходу до дітей, що й породжує Дух Школи.

            Нижче наводиться звіт рекомендацій для діяльності  вчителя Школи Життя .

• Коли зустрічаєте дітей, кажіть: „Ми чекали вас!”
• Виявляйте жваву цікавість до життя Дитини, до її радощів, смутків,  прагнень, успіхів , невдач, до її особистісних переживань; при необхідності сприяйте, допомагайте, виражайте їй співрадість, співчуття.
• Говоріть дітям про міць піднесеного устремління.
• Умійте викликати співробітництво не тільки у вчинках, але й у мисленні.
• Спілкуйтеся з Дитиною, як із дорослим, від якого чекають взаємної довіри, поваги, розуміння.
• Робіть день народження кожної дитини святом у класі, висловлюйте їй побажання, підносьте їй подарунок – уроки, малюнки, твори про неї, давайте їй відчути,  як її люблять, поважають учитель і товариші, яких успіхів вони від неї чекають.
• Встановлюйте з кожною дитиною особисті , довірчі взаємини, викликайте довіру і щирість Дитини вашою довірою і щирістю до неї.
• Любіть сміятися разом із дітьми, веселіться, грайте, пустуйте разом із ними.
• Своє обурення поводженням  Дитини виражайте ноткою натяку на те, що ви від неї цього не очікували, що у вас про неї вище уявлення.
• Виражайте жвавий інтерес до захоплень ( хоббі)  окремих дітей

(збирання марок, листівок, складання альбомів і т.д.), беріть участь у них.

• Дивуйтеся, захоплюйтеся, радійте , коли та чи інша дитина робить вчинок,

виявляє кмітливість, мислить зосереджено.

   Заохочуйте творчу діяльність дітей, допомагайте їм писати п'єси,

ставити спектаклі, оформляти їх художньо і музично, готувати художні ранки, виступати зі своєю самодіяльністю перед батьками, іншими учнями.

• Навчіть дітей випускати книжки з власними оповіданнями, казками,

    творами, віршами і т. д. Цікавтеся ними, читайте їх, беріть із дозволу

     автора, щоб показати своїм колегам.

• Пропонуйте дітям стати художниками книжок з оповіданнями,                                      

Віршами, казками, надрукованими на листках, які слід скласти і зшити, оформити обкладинки, намалювати в них картинки за змістом твору, а також пояснити слова, поставити питання до тексту.

• Вчіть дітей будувати свої міста, літати високо.
• Вибачайтеся перед Дитиною, якщо з якоїсь причини не можете відразу відповісти на пізнавальне запитання, з яким вона до вас звертається; поясніть причину відверто, скажіть, що дасте відповідь за кілька днів, і не забудьте виконати обіцянку.
• Залучайте батьків до шкільного життя своїх дітей, запрошуйте їх керувати гуртками, чергувати у школі, влаштовуйте з ними зустрічі дітей.
• Пишіть листи батькам із позитивною оцінкою вчинка  Дитини, із приводу досягнення успіху в навчанні із будь –якого значного приводу, гідного схвалення.
• Пропонуйте батькам відвідувати уроки.
• Робіть урок акумулятором дітей, цінуйте, любіть, приймайте і проводжайте кожен урок.
• Знайомте дітей із планом уроку, зі змістом завдань, беріть до уваги побажання дітей з приводу змісту уроку.
• Запрошуйте дітей бути співучасниками ваших педагогічних пошуків, висловлювати свою думку щодо того чи іншого методу, завдання і т.д. застосовуваних вами з метою апробування.

   Заохочуйте дітей ставити запитання, виражати власну думку, утверджувати свою позицію; ставитись до думок, тверджень, оцінних суджень, відносин дітей серйозно, з гідністю.

• Провокуйте дискусії дітей із вами, давайте їм можливість доводити вам, пояснювати помилку, спростовувати ваше твердження, і тоді , визнавши їхню рацію, виражайте подяку за те, що дали вам перебувати в омані.
• Учіть дітей етично висловлювати , обговорювати, пропонувати, доводити свою думку.
• Заохочуйте пошукову-дослідницьку роботу дітей, окремої дитини, практикуйте на уроках читання наукових доповідей, обговорення окремих питань.
• Вводьте на заняттях миттєвості мовчання, коли малята спрямують думки до самого Прекрасного .Такі моменти можуть викликати іскру сердечного вогню.
• Учіть дітей думати, виявляйте своє заохочувальне ставлення до дітей, що вміють думати, міркувати, обговорювати.
• Міркуйте вголос самі, щоб давати дітям зразки: як думати, як шукати вирішення задачі, як обговорювати, оцінювати.
• Часто пропонуйте письмові завдання з міркуваннями дитини про саму себе,  свої взаємини з навколишніми людьми, про ставлення їх до неї.
• Підкреслено поважайте право Дитини оберігати свій спокій від шуму й  інших подразників під час обмірковування задачі, виконання письмої роботи.
• Можна самому теж писати разом із дітьми твір, виконувати самостійні завдання, контрольну роботу, а потім знайомити їх із результатами своїх старань, давати можливість висловлювати свої оцінні судження.
• Закликайте дітей знаходити і виправляти допущені помилки у своїх письмових роботах, виправлені самими дітьми помилки надалі не приймайте за помилки.
• Пропонуйте дітям зміст цілих історій з питаннями, як би вчинили вони на місці героїв.
• Нехай діти називають себе героями і приймають на себе якості визначних людей.
• Давайте дітям на уроках альтернативні матеріали, задачі та завдання.
• Користуйтеся способом „ Допущення ”, помилок, надавайте дітям можливість  їх виявляти і виправляти; дякуйте дітям за сприяння.
• Не ставте однієї Дитини у прикладі іншій ні за старанністю, ні за поведінкою.
• Допомагайте Дитині перевершити саму себе.
• Помічайте й радійте , коли дитина досягає успіху.
• Давайте дітям домашні завдання в ненав'язливих формах, дозволяйте самим теж задавати собі завдання.
• Пропонуйте дітям завдання з метою визначення своїх граничних можливостей, давайте їм змогу випробовувати себе у завданнях для наступних класів.
• Заохочуйте прагнення дітей братися за вирішення складних задач і завдань, допомагайте їм учитися способам вирішення їх.
• Залучайте дітей до підбору навчального матеріалу, пропонуйте їм заповнювати підручники своїми сторінками з додатковим матеріалом.
• Пропонуйте бажаючим готувати і проводити на уроках свої „п'ятихвилинні уроки”., допомагайте їм у проведенні таких уроків.
• Звертайтесь до дітей із проханням допомагати вам складати складні задачі й завдання, головоломки і ребуси, а при їхньому використанні на уроках не забувайте вказувати автора роботи .
• Виявляйте цікавість до того, чи сподобався дітям урок, прислухайтесь до їхніх побажань.
• Виражайте дітям свою подяку за сприяння в проведенні цікавого уроку. Вибачайтесь перед дітьми, якщо урок не викликав у них

     емоційного й  інтелектуального задоволення, намагайтеся з'ясувати    

     причини разом з дітьми.

• Надавайте особливого значення зусиллям , старанням Дитини у виконанні завдання, цікавтесь, з якими труднощами зустрічалась вона і як їх переборювала.
• Виявляйте своє оптимістичне ставлення до можливостей Дитини, особливо, коли її спіткає невдача.
• При своїх оцінних судженнях  з приводу роботи дитини більше спирайтесь на позитивне, досягнене,  на прогрес. Помилки і невдачі розглядайте на тлі досягненого.
• При перевірці письмових робіт дітей використовуйте зелене чорнило, тобто шукайте в роботах хоч найменший прогрес і зеленим чорнилом виражайте своє схвалення: помилки дітей приймайте як сигнал недоліку вашого пояснення і шукайте способи його виправлення.
• Заохочуйте самооцінну й оцінну діяльність кожної Дитини, давайте їй можливість оцінювати свою роботу вголос, висловлювати свою оцінку про роботу товариша.
• Розвивайте в діях повагу до вимовлюваних слів .Діти повинні зрозуміти, що кожне слово – як стрілка гучна, кожне слово- як печатка думки.
• Розвивайте в собі великий дар терпіння. Творче терпіння творить міць, із кожною годиною напружується дійсність.
• Прагніть до оволодіння витонченим виконанням педагогічних процесів.
• Говоріть з дітьми спокійно, приємним голосом і експресією.
• Стежте за чистотою вашої мови, не допускайте її забруднення.

     Хоча ці рекомендації не охоплюють повної гармонії гуманно – особистісного спілкування вчителя з дітьми, і хоча вони скидаються

на опис прийомів, проте вони можуть посприяти вчителю в його спробах робити перші кроки в бік гуманізації свого педагогічного процесу.